oll.tv - обсуждение сервиса

Борис Данилов, «Диджитал скринз»: «Мы должны обозначить правила игры и быть примером»
Вложение 5471
8 августа 2019 года на заседании Национального совета Украины по вопросам телевидения и радиовещания было принято решение о выдаче первой в Украине OTT-лицензии. В дополнение к IPTV-лицензии ее получил сервис интернет-телевидения OLL.TV. Обе технологии вошли в единую национальную лицензию.

«Бродкаст» встретился с директором компании «Диджитал скринз» Борисом Даниловым, чтобы узнать, что представляет собой ОТТ/IPTV рынок в Украине и каково это – быть первыми.

Первая в истории Украины OTT-лицензия

- Почему решили получить лицензию первыми? И именно сейчас?

На самом деле все достаточно просто. Мы оказались на этапе масштабного переоформления IPTV-лицензии, потому логично, что к этому событию мы не могли не приурочить получение и OTT-лицензии.

Глобально мы к этому шли уже давно. ОТТ-лицензия – шаг к созданию на рынке правильных и честных условий игры, когда будет четко зафиксировано, что такое ОТТ и что подразумевает в рамках ОТТ предоставление того продукта, который покупает клиент.

Ведь что происходит сейчас: мы сталкиваемся в ритейле, в работе с вендорами, клиентами, партнерами с ситуацией, когда ОТТ-услугу продают как угодно, и даже как лицензию на программу (если ты ставишь приложение на телефон или телевизор, значит это софт. И, соответственно, люди покупают у наших конкурентов эту услугу, притом что она, по сути, является сервисом доступа к телевидению). Предлагают услуги, которые на самом деле не являются доступом к сервису ТВ, т. е. регистрируются не в юрисдикции Украины, чтобы не попасть под вот это лицензирование. Находят другие способы избежать попадания под государственное регулирование.

- Что это означает для государства?

Во-первых, если нет возможности регулировать, значит, невозможно блокировать агрессивные или недоброжелательные единицы контента. Если сегодня у кого-то из конкурентов – нерезидента Украины – появляется явно запрещенное кино, то регулятор к нему никак не придет, потому что субъект не является лицензиатом в понимании украинского законодательства. Его деятельность регулируется законодательством страны по месту регистрации. При таких схемах государство также недополучает лицензионный сбор и теряет возможность применения санкций к лицензиату – провайдеру программной услуги – за ретрансляцию с нарушением норм законодательства. Конечно, медиагруппы, борются, чтобы их контент не ретранслировался на сервисах, которым они права не передавали. Но тогда возникают вопросы: кому медиагруппы передают права на ретрансляцию своего контента и на каком основании? Для чего компании приобретают эти права, если у них нет лицензии (разрешения) для совершения такого вида деятельности?

- Да, это интересный вопрос. Значит, есть операторы, которые покупают услуги ТВ, продают их конечному пользователю, но документально никак не фиксируют. Мягко говоря, неоднозначная ситуация. Когда вы пришли в госорган получать ОТТ-лицензию, что вам сказали?

Сказали, что мы молодцы, что мы первые, давно пора, и что все инструменты для этого созданы.

- Но при этом никак не призывали к получению ОТТ-лицензии?

Мы все прекрасно понимаем, что драйверами изменений на более-менее стоящем рынке являются ключевые игроки или их объединения, а регулятор в лучшем случае может быть хорошим контролером.

ОТТ и IPTV: в чем разница

- Чем отличается IPTV от ОТТ с позиции зрителя?

Во-первых, наличие интерактивности. С ОТТ можно непосредственно работать с индивидуальным вещанием для каждого клиента, с возможностью для провайдера, как для источника сигнала, создавать индивидуальные каналы ретрансляции со всеми вытекающими последствиями и возможностями. Тогда как в IPTV работает мультикаст и вещание происходит в одностороннем порядке в сеть провайдера. И дальше только сетевыми инструментами или с помощью шифрования можно блокировать нежелательное распространение сигнала.

Эта разница, о которой клиент даже не догадывается, и с точки зрения услуги, предоставляемой клиенту, несущественна, а вот с точки зрения правообладателя контента все очень интересно. Когда сигнал предоставляется ОТТ-провайдеру, то его в целом можно контролировать: мы знаем, что получит сигнал вот этот конкретный клиент, и неважно, где он находится. В IPTV сигнал получает тот клиент, у которого есть сетевой доступ к этой услуге (с точки зрения сети провайдера, который получает этот широковещательный сигнал). Но существуют ли у него механизмы ограничения ретрансляции уже большой вопрос.

- Как понять, насколько честно работает IPTV-провайдер?

Для этого провайдеру нужно установить устройство DRM. Если ты пустил широковещательный сигнал к провайдеру, но не поставил DRM, это почти наверняка означает, что провайдер не контролирует происходящее в своей сети. Можно делать что угодно: перераспределять сигнал, создавать плей-листы, даже злоупотре***ть ретрансляциями.

ОТТ эту проблему в какой-то мере решает, потому что канал к каждому клиенту строится индивидуально. Получается, что ОТТ в нашей стране хоть и создает больше возможностей, но при этом не все участники рынка готовы получать ОТТ-лицензию и статус провайдера программной услуги, ведь такая деятельность подпадает под контроль регулятора.

Мы долгое время обсуждали плюсы и минусы, думали, стоит ли внедрять ОТТ, и, в конце концов, пришли к мнению, что, учитывая нашу политику полной прозрачности, должны действовать в рамках правового поля. Поняли, что, игнорируя правовое поле, мы просто-напросто разрушим те небольшие начинания, которые начали появляться на рынке.

- Все идет к тому, что будущее именно за рынком IPTV/OTT...

Да, именно рынок IPTV/OTT в скором времени будет лидером в платном телевидении. И если мы хотим, чтобы на нем все честно зарабатывали, нам следует обозначить правила игры и быть примером.

Надеемся, что наш пример станет хорошим прецедентом. У медиагруппы есть понятная позиция, которая позволяет вести диалог. С регулятором начало положено, теперь то же самое нужно сделать с правообладателями, поставщиками услуг, чтобы все зашли в единое правовое поле и договорились о единых правилах: что и как мы предоставляем, как это должно контролироваться регулятором.

- Что даст бизнесу OTT-лицензия?

Во-первых, своим примером мы создаем прецедент по выходу в лицензионно-правовое поле для всех наших коллег. Надеемся, это поможет рынку структурироваться.
Во-вторых, переоформление лицензии помогает нам решить внутренние вопросы с региональными телеканалами по их пакетированию и другие экономические вопросы.

Кодирование спутникового сигнала и перспективы рынка PAY TV

- Как это связано с анонсированным кодированием спутникового сигнала?

После внедрения кодирования мы ожидаем приток количества абонентов, причем не только у нас, но и у конкурентных сервисов тоже. В связи с притоком новых абонентов очень важно зафиксировать правила игры. Если мы не сделаем этого сегодня, то через год это будет гораздо сложнее сделать, ведь абонентские базы станут намного больше.

- Какие перспективы у рынка PAY TV?

По моему мнению, через 2-3 года вещатели благодаря PAY TV будут собирать денег больше, чем от рекламы. После этого поменяется и отношение к PAY TV и у самих вещателей, и у провайдеров программной услуги. Если упомянутые прогнозы верны, то нас ожидают миллионы абонентов по сравнению с сотнями тысяч, которые есть у каждого в этом сегменте.

Не секрет, что запрос пользователя на качественное телевидение растет в зависимости от количества подключенных к интернету экранов, и растет очень быстро. Причем речь идет не только о телевизорах, но и о мобильных устройствах, планшетах, увеличивается число сет-топ-боксов. Таким образом база дистрибуции IPTV/OTT растет очень быстро. И кодировка – один из способов заставить базу воспринимать телевидение не как бесплатную услугу, а как ценный продукт, который стоит денег. Увеличение числа абонентов и, соответственно, денег, которые они платят за услугу, существенно перевернет рынок и сделает его гораздо более заметным, чем сейчас. А отсутствие в этот момент правил чревато, ведь это будет своего рода теневой рынок, если мы с коллегами, правообладателями и регулятором вместе не сформируем правовое поле.

- По вашим словам, развитие рынка в ближайшее время будут определять такие факторы, как рост абонентской базы, связанный с этим финансовый прирост и легальные правила игры.

Да, именно так. Либо ситуация усугубится, и в конечном итоге можем получить образование большого теневого рынка. Никто ведь этого не хочет.

Мы тесно сотрудничаем с «Медиа Группой Украина», находясь в одном холдинге, работаем в едином ключе против пиратов. Поэтому понимаем, как все работает, и видим связь между честностью, прозрачностью и заработком на этом рынке.

Усилия по преодолению конкретных угроз, которые несут те, кто скрывается от правообладателей, регулятора, налоговых и прочих органов, не стоят того, чтобы этим заниматься. Если на одной чаше весов мы положим все затраты, которые несет на себе нелегальная сфера деятельности, и сравним с легальной, совершенно понятно, что легальная намного выгоднее.

- Какова емкость рынка на сегодняшний день?

Если говорить о числе подписчиков, это примерно 700-800 тысяч абонентов IPTV/OTT в Украине.
Думаю, что с определением IPTV как технологии широковещания с контролируемой сетью доступа, то это порядка 150-200 тысяч, не больше, а все остальное приходится на ОТТ.

- Возможно, дело в том, что в Украине слишком много интернет-провайдеров, предлагающих в своем пакете и ТВ.

На самом деле их не так уж и много. Профессиональных предложений с учетом стоимости ТВ- и IT-инфраструктуры, R&D на разработку индивидуальных приложений и, главное, стоимости контента немного, потому что кейс имеет достаточно низкую маржинальность. Только один контент съедает бОльшую часть затрат, а еще нужно окупить IT-инфраструктуру, куда входят серверы с лицензиями и техподдержкой, каналы связи и дата-центры, приставки, CDN (принимают на себя индивидуальный трафик абонентов). Все это необходимо построить, и следить за хозяйством – своевременно модернизировать и обновлять. Хотя с частью забот можно, конечно, и не заморачиваться, но тогда это уже будет, скорее всего, незаконно.
...

...
- Считаете, что VOD-платформы в ближайшее время станут основными заказчиками контента? Вы уже заказываете?

Мы думаем об этом и вместе с медиагруппой участвуем в формировании заказа на контент. Но пока не можем сказать, что мы заказываем и оплачиваем только для себя.
Платформы неизбежно будут владеть эксклюзивным и инициированным ими контентом, чтобы отличаться от других платформ. Ведь, по сути, сейчас все равны: продают одни и те же пакеты ТВ-каналов из одних и тех же источников.

Что представляет собой сервис Oll.TV сегодня
Вложение 5472
- Чем сейчас Oll.TV отличается от других OTT-провайдеров?

Во-первых, у нас есть эксклюзивный футбол с собственным пакетированием. Во-вторых, мы делаем упор на формирование украинского сигнала, хотя по-прежнему в закупках остается достаточно много неадаптированного контента. Думаем над тем, как эту ситуацию преодолеть. Понимаем, что в ближайшее время придется инвестировать не столько в создание контента, сколько в адаптацию (украинскую дорожку).

- Расскажите о включении в пакет канала Setanta Sport.

Setanta Sport – это ирландский провайдер, который выкупил права на английскую премьер-лигу, довольно популярную среди украинских футбольных фанатов. Ну и так как мы специализируемся на футболе, логично, что включили этот канал в пакет. Договорились мы не сразу, но в результате выработали очень удобный формат, включив его, с одной стороны, в бюджетные пакеты, с другой – в специальный футбольный мегапакет «Суперспорт».

- Порядок цен на пакеты?

От 99 грн/мес. «Оптимум» до 199 грн/мес. «Премиум», где Setanta будет соседствовать с другими семейными каналами. Пакет «Суперспорт» с каналами «Футболом 1/Футбол 2» и Setanta обойдется в 139 грн/мес.

- Какова стоимость OTT-лицензии?

Стоимость лицензии для нас не исчисляется миллионами гривен. Это вполне доступные суммы в пределах десятка тысяч гривен. Причина очень простая - нам удалось сэкономить за счет переоформления лицензий в единую, удостоверяющую право предоставлять программные услуги на всей территории Украины.

- Oll.TV по-прежнему сотрудничает с онлайн-кинотеатром Ivi?

Да, сотрудничество с библиотеками пока единственный способ обеспечить наших абонентов большой базой высококачественного контента. Нам самим закупать контент в таком объеме, разумеется, нерентабельно, но подключение данных библиотек дает абоненту легальный доступ к фильмам без нашего в них непосредственного инвестирования. Как минимум, пока не снизится уровень пиратства.

- Как работает рекламная модель?

Oll.TV не использует рекламную модель. Пока думаем об этом, но не используем. У нас только подписочная модель и немного транзакционной.

- Но при этом есть две схемы, по которым вы работаете, – b2b и b2c. Какая из них основная? Наиболее прибыльная?

Прибыльнее, безусловно, b2c, то есть прямая продажа абоненту. Потому что прибыль при этом не делится с партнером. Хотя b2b – хороший канал продаж, который позволяет выйти одновременно на достаточно большое количество абонентов.

Для b2b мы создаем вариацию платформы, забрендированную под нашего партнера, причем он интегрирует свою биллинговую систему в нашу платформу и, подключая своих клиентов к сервису телевидения, дает сигнал нашей платформе открыть или закрыть доступ к той или иной подписке. С этого момента идет учет этого клиента, ему открывается доступ и начинаются расчеты с правообладателем.

- Поддержка за вами?

Да, работа платформы, сервисы, которые установлены на стороне клиента, – это все наши разработки, так же, как и управление контентом.

- Почему выбирают «Диджитал-скринз» в качестве партнера white-label-сервисов?

Прежде всего потому, что у нас есть достаточно большой опыт работы, и мы знаем многие «боли», научились их решать. Еще потому, что можем предложить хороший продукт за адекватные деньги.

Но главное, что партнерство с нами гарантирует отсутствие проблем, ведь мы работаем исключительно в правовом поле. Кроме того, у нас оборудование класса А и круглосуточная система техподдержки. С нами надежно. Все это ценят наши заказчики.

- Что изменилось для абонентов с переходом в Vega Telecom? Знаю, что, возможно, «Диджитал скринз» снова вернется в управление «Медиа Группой Украина».

Для абонентов ничего не поменялось, мы уже давно отдельное юридическое лицо. По поводу возвращения в «Медиа Группу Украина», то сейчас прорабатываем решение и процессы по возврату в контур Группы.

Источник: Broadcast

«МЕДІА ГРУПА УКРАЇНА» ОБ’ЄДНУЄ OLL.TV ТА XTRA TV

Керувати проєктом з боку «Медіа Групи Україна» буде Юлія Трибушна.
Вложение 7120
З червня 2020 року медіахолдинг «Медіа Група Україна» почав процес об’єднання сервісу інтернет-телебачення OLL.TV та супутникового провайдера Xtra TV. Керувати проєктом з боку «Медіа Групи Україна» буде Юлія Трибушна. Директором обох юридичних осіб брендів OLL.TV та Xtra TV залишається Юрій Череднічок. Про це повідомляє пресслужба медіагрупи.

Поставлені цілі й оновлену команду, яка буде керувати трансформаціями, представив Федір Гречанінов, директор зі стратегії та розвитку бізнесу «Медіа Групи Україна»: «Ідея об’єднання наших платформ OLL.TV та Xtra TV лежить на поверхні – доступ до якісного легального контенту повинен бути у кожного українця, у будь-якій точці країни, незалежно від типу прийому. Далеко не вся територія України покрита якісним швидкісним інтернетом, який необхідний для комфортного перегляду інтернет-телебачення OLL.TV. Тому супутник залишається пріоритетним типом прийому для багатьох глядачів. Єдиний оператор допоможе вибирати для кожного глядача найкращий тип прийому, або їх мікс, залежно від потреб користувача. Великі зміни неможливі без професіоналів, і я з радістю готовий представити оновлену команду. Очолить керівництво об’єднаним оператором Юлія Трибушна, яка раніше керувала дивізіоном Pay TV & Digital у холдингу StarLightMedia. Юрій Череднічок відповідатиме за продажі та комунікації з клієнтами. Напрямок тематичної стратегії буде розвивати Віталій Чирков. Микола Корецький буде керувати розробкою і підтримкою програмного забезпечення платформ. Андрій Орнатський буде займатися маркетингом. Олександр Ремезовский відповідатиме за переговори з правовласниками контенту, продовжуючи керувати дистрибуцією телеканалів і платформ МГУ.

Оновлена ​​команда почала впроваджувати перші зміни. Зокрема, відбувся запуск нової унікальної тарифної сітки сервісу OLL.TV – oll inclusive. Ми вже маємо значну кількість даних і позитивних відгуків, щоб стверджувати – користувачам нові тарифи сподобалися. Думаю, найближчим часом ми озвучимо ще більше позитивних новин, досягнень і змін».

Юлія Трибушна, керівниця об’єднаного провайдера: «Ринок Pay TV України стрімко зростає, як у кількості споживачів, так і в грошовому еквіваленті. Позначається популяризація стрімінгових платформ, боротьба з піратством, зростання споживання відеоконтенту за запитом, зміна поведінки та вподобань глядачів. Звичайно, зростає і конкуренція: наявні платформи та сервіси нарощують абонентську базу, експериментують з контентом і функціоналом, на ринок починають звертати увагу міжнародні гравці. Стати лідером на такому ринку – це справжній виклик, але, впевнена, з командою проактивних професіоналів OLL.TV та Xtra TV мета цілком досяжна вже найближчими роками».

МГУ повідомляє, що Борис Данилов залишив OLL.TV й продовжує розвивати власну кар’єру за межами «Медіа Групи Україна».

Джерело: telekritika.ua

«Гра престолів», «Секс і місто» та інші серіали Amediateka стануть доступні ексклюзивно на OLL.TV з 1 травня
Вложение 8671
З 1 травня бібліотека фільмів та серіалів Amediateka буде доступною ексклюзивно на OLL.TV й партнерських платформах Vodafone TV та «Інтерактивне TV» від «Укртелеком».

Відеосервіс OLL.TV, який належить медіа-холдингу «Медіа Група Україна» Ріната Ахметова, повідомив про підписання угоди з російським дистриб’ютором Amediateka. В його рамках OLL.TV отримає ексклюзивні права на каталог фільмів та серіалів від студій HBO, FOX, Showtime, Starz, BBC, ABC Studios та Sony Pictures. Доступ до контенту у HD якості з’явиться 1 травня в тарифах oll inclusive без додаткової оплати. Термін угоди не розголошується.

Бібліотека Amediateka включає як вічні хіти, серед яких «Гра престолів», «Клан Сопрано», «Новий Папа», «Секс і місто», «Справжній детектив», так і нові прем’єри 2020 та 2021 років — «Відіграти назад», «Неймовірні», «Ваша честь». Деякі нові прем’єри підписники OLL.TV зможуть дивитись одночасно з рештою світу — 1 травня в Amediateka відбудеться прем’єра науково фантастичного серіалу від студії Sky «Інтергалактик» – історія про банду жінок-ув’язнених, що вкрали космічний корабель.

До недавнього часу контент Amediateka можна було дивитись також у сервісі конкурента Megogo — напередодні в компанії підтвердили припинення співпраці з Amediateka та видалення контенту зі своєї платформи.

Джерело: itc.ua

Федір Гречанінов: «Якщо держава хоче підтримати провайдерів, то нехай це робить своїм коштом»

Директор зі стратегії й розвитку бізнесу «Медіа Групи Україна» про (не)бажання Megogo ділитися правами на матчі УЄФА, (не)готовність влади виділити гроші на доступність каналу «Дом», ситуацію з «Ланетом» і розвиток Oll.tv.
Вложение 8714
Держава занепокоєна ситуацією з доступом до українського контенту на окупованих та прикордонних територіях. Про це говорять президент, народні депутати, представники Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, експерти в комунікаційній сфері. Представники профільних організацій пропонували різні розв’язання цієї проблеми: розкодування, підтримка провайдерів, створення державної ОТТ-платформи, розміщення пакету каналів на окремому транспондері. Була й ідея включити канали медіагруп до універсальної програмної послуги.

Федір Гречанінов, директор зі стратегії й розвитку бізнесу «Медіа Групи Україна», займався цією проблемою 2019 року, коли працював у команді тогочасного міністра культури Володимира Бородянського. За його словами, є простий спосіб забезпечити сигнал українських телеканалів на окупованих і прифронтових територіях, який держава чомусь не використовує. Він також обурений звинуваченнями на адресу медіагруп у тому, що вони підривають національну безпеку, не погоджуючись підтримувати провайдерів кабельного та інтернет-телебачення своїм коштом. І називає великі медіагрупи єдиними, хто протистоїть російській інформаційній агресії.

«Детектор медіа» поставив Федору Гречанінову запитання про мовлення на окупованих територіях, про конфлікт із «Ланетом», спроби домовитися з Megogo про показ футбольних матчів, виробництво контенту спеціально для платформи платного телебачення Oll.tv, а також дистрибуцію каналів російської компанії Amediateka.

— Федоре, за останній місяць тема доступності українського контенту на окупованих територіях стає дедалі актуальнішою. Адже українське не дивляться, тоді як російське безкоштовне й відкрите. На порядку денному — створення доступних методів доставки контенту. На вашу думку, які кроки має робити держава та бізнес у цій ситуації?

— Контент завжди важливіший за способи його доставки. Проблема з контентом на окупованих територіях не в тому, що його там неможливо побачити, а в тому, що люди не обирають можливість дивитись українське. Якщо хтось думає, що в разі розкодування всі почнуть дивитись українські канали й одразу полю***ть Україну, то він точно помиляється. У 2010, 2011, 2013 роках увесь український контент був і на супутнику, і в ефірі, але в людей на цих територіях сформувалася така позиція, що 2014 рік став можливий. При цьому той самий український контент на інших територіях спрацював значно краще. Навіть зараз, за нашими даними, на більшій частині України перегляд українських каналів на відкритому супутнику більший за перегляд російських. Тобто хтось вибирає дивитись українське, а хтось свідомо відмовляється від нього. А всі проблеми з доставкою навіть ефірного сигналу можна легко розв’язати.

— На парламентських слуханнях ви пропонували перевести канал «Дом» у цифрову фазову модуляцію QPSK, щоб він був доступніший на окупованих територіях. Як це працює?

— Коли Володимир Бородянський був міністром, ми провели кілька вдалих експериментів і довели, що Україна може мовити, щільно покриваючи сигналом увесь Донбас. Тоді на кілька годин ми перевели мовлення в іншу модуляцію і зробили заміри, як розповсюджується сигнал на вільних та окупованих територіях.

Для цього доведеться повертати антени — порушити закони фізики ми не можемо. Іншими шляхами ми не можемо потрапити до цієї аудиторії. Ми не можемо увійти в кабельні мережі на окупованих територіях. Ефірне наземне мовлення — оптимальний варіант. Я взагалі не розумію, чому цього досі не зробили. Аргументи, які мені наводили, непереконливі: зменшення кількості каналів із восьми до двох підвищує вартість передавача. Але для держави це невеликі гроші, адже нам треба змінити модуляцію лише на кількох передавачах.

— Про яку суму йдеться?

— Приблизно два мільйони гривень на рік. Погодьтеся, це дрібниця для держави. Адже ми витрачаємо шалені кошти на канал «Дом», але при цьому не готові витратити трохи грошей, щоб він став доступним для тієї території, для якої цей канал створюється.

Так, люди, можливо, не захочуть повертати антени в бік України. Але є й проблеми з доступністю сигналу на вільних територіях. Там люди без ризиків можуть повернути антени, якби був сигнал. Коли ми проводили експеримент, ми за кілька годин змінили модуляцію, а далі повернулись у звичний режим, натиснувши кілька кнопок. Якщо держава прийме таке рішення, то вже завтра ми матимемо якісний сигнал.

Інша тема — розкодування супутника, яку дуже лю***ть популісти. Від розкодування користі не буде, а втрати будуть неспівмірні. Так, ми хочемо повернути собі мешканців окупованих територій, але якщо хтось вважає, що для цього потрібно розкодуватися, то це ілюзія.

— За останні роки доступність російського контенту на окупованих територіях значно зросла. На вашу думку, «Дом» та розв’язання проблеми з його доставкою може змінити цю ситуацію?

— Думаю, що канал «Дом» важливий, щоби підтримати проукраїнськи налаштованих людей на окупованих територіях. І цих людей багато, хоч вони не озвучують публічно свою позицію. І з ними розмовляти треба, їм треба дати змогу почути нашу точку зору. Я думаю, що для цього досить двох каналів (вважаю, що має бути один розважальний, а інший інформаційний) в ефірі. А інші канали нікуди не поділись: вони є у ютубі й на супутнику.

— Але, з іншого боку, цих каналів не досить, аби, приміром, на цих територіях побачили вашу «Маску» і замість російських розважальних каналів захотіли дивитись український канал.

— Але ж ми тривалий час безкоштовно віддавали «Дому» наш найкращий контент. Ми б могли дати йому і «Маску», і люди б хотіли дивитися канал «Дом».

— А якщо не брати до уваги розкодування, а говорити про можливість включення каналів українських медіагруп до універсальної програмної послуги у прифронтовій зоні для тих провайдерів, які там працюють. Як ви ставитеся до цієї ідеї?

— Не дуже добре. Держава дуже часто приймає певні рішення, не усвідомлюючи наслідків. А на рішення політиків впливають гасла. І останнім часом ми бачимо, як люди, прикриваючись ідеєю патріотизму, грубо та цинічно виконують свої бізнес-завдання. Зараз ми є постачальниками контенту для провайдерів, які працюють у зоні бойових дій. Вони ведуть бізнес, ми ведемо з ними бізнес. У моменти, коли на цих територіях загострювалися бойові дії, ми працювали з ними в іншому режимі, надавали їм контент на інших умовах (зі значними знижками), і для цього не потрібні були рішення держави.

Але якщо держава хоче підтримати провайдерів, то нехай це робить своїм коштом. Не потрібно змушувати інших гравців виконувати цю задачу. У нас сьогодні деякі провайдери й політики, які їх підтримують, починають розповідати медіагрупам про важливість інформаційної безпеки. Це цинізм найвищої проби. Тому що єдині гравці, які зараз протистоять інформаційній агресії Росії в національному масштабі, — це канали медіагруп. Канали медіагруп єдині здатні самостійно виро***ти й замовляти достатню кількість годин якісного контенту, щоб задовольняти потреби українського глядача. Не провайдери, не міністерства, не асоціації. Єдині справжні бійці на цьому фронті — канали медіагруп. А інші зі своїми шкурними інтересами розказують, що нам робити.

— Тобто якщо держава вважає, що контент медіагруп вплине на ситуацію інформаційної війни з Росією, то вона має заплатити вам за нього і зробити доступним на цих територіях?

— Я був би радий, коли б держава за ті гроші, які витрачає на суспільного мовника та на інші канали, сама виро***ла конкурентоздатний контент. Для країни це було б важливіше. Хотів би сказати окремо щодо провайдерів як індустрії. До того, як російські канали у 2014 році були виключені з мереж провайдерів, саме ці провайдери були основним способом доставки російських новин до українців. На супутнику тоді було менше домогосподарств. Російські канали в ефірі тоді не були доступні, вони були саме в кабелі. Провайдери платили великі гроші за ці канали, хоч їхні міжнародні версії були доступні на супутнику. І це нікого тоді не бентежило. А тепер ці люди говорять про інформаційну безпеку, хоча нічого не ро***ть для неї. До того ж українські кабельні провайдери з російськими не конкурують, і український кабель не може програти російському кабелю.

— Але може програти іншим технологіям, які розповсюджують російський контент.

— У нас пірати розповсюджують заборонений російський контент. А легальні українські інтернет-провайдери не хочуть і не блокують таких піратів. Нещодавно 20 квітня під час пресконференції Олександр Федієнко казав, що він проти блокування. І при цьому в абонентів таких провайдерів виникають проблеми з доступом до найбільших українських ресурсів, а до піратів із російським контентом — ні. Це ро***ть українські провайдери, які збирають пресконференції та кричать про національну безпеку.

— Ви маєте на увазі «Ланет»?

— У тому числі.

— Розкажіть про причини конфлікту з «Ланетом». І якою є ваша позиція щодо ситуації в Сєвєродонецьку, де цей провайдер має найбільшу частку ринку?

— Ситуація з «Ланетом» не має жодного стосунку до інформаційної безпеки. Єдине гостре питання — це доступ до українських каналів у Сєвєродонецьку.

— «1+1» та StarLightMedia вже заявили, що готові обговорювати можливість підписати угоду й надати канали саме для Сєвєродонецька.

— І ми готові дати наші канали «Ланету» для Сєвєродонецька. Але нещодавно на пресконференції Віктор Мазур сказав, що на таких самих умовах йому канали не потрібні. І тут в уважного слухача починається когнітивний дисонанс. Тому що, з одного боку, вони кажуть, що обурені розірванням договору, а коли ми лишаємо договір для Сєвєродонецька, вони від нього відмовляються. То за кого грає «Ланет» із точки зору інформаційної безпеки?

— А чому ви вирішили розірвати з ними основний договір?

— В Україні якість телевізійного продукту дуже висока. І в цьому сенсі ми виграємо боротьбу за увагу глядачів: ми знімаємо яскраві шоу та серіали, витримуємо і виграємо конкуренцію в російського продукту. Але в останні роки все більшої ваги набирає контент для платного ринку. Якщо у США такий контент виро***ють уже десятиліттями, то в Росії активно розпочали в останні п’ять років. Українські провайдери ніколи не були замовниками такого контенту, на жаль. Але зараз відбувається технологічний перерозподіл, який демонструє зростання ОТТ-гравців. І я сподіваюся, що саме ці платформи зможуть стати замовниками платного продукту. Щоб це стало можливим, платний ринок має досягнути певного обсягу. З 2016 року медіагрупи зробили багато, щоб цей ринок збільшився в кілька разів, і ми продовжуємо сприяти зростанню ринку. Бо рекламний ринок невеликий, тому країні потрібні гроші платного ринку, які можна спрямувати на виробництво контенту. І коли ми бачимо на ринку компанії, які, на думку «Медіа Групи Україна», діють на розвиток цього ринку деструктивно, і не знаходимо порозуміння, то ми не хочемо розвивати з ними партнерські стосунки.

— У чому ця деструктивність?

— По-перше, це андерепортинг. По-друге, демпінг. Саме від інших гравців ми дізнаємося про деструктивну поведінку партнерів — до нас приходять і розповідають про продажі за ціною нижче собівартості. Це означає, що або ці провайдери свідомо йдуть на збитки, ламаючи ринок та знищуючи конкуренцію, або займаються андерепортингом і можуть собі це дозволити.

— Йдеться про акцію «Ланету» в лютому?

— Я би хотів узагальнити цю проблему. Не так важливо, говоримо ми про «Ланет» чи іншого провайдера. Ми говоримо про кейс «Ланету» тільки тому, що вони почали голосно про це казати, але це не особливий випадок. Адже такі скарги ми маємо постійно від різних гравців і з різних регіонів. Гравці ринку розказують нам, що хтось знижує ціни, а інші не можуть за таких умов витримати конкуренцію та розвиватись. Демпінг — це головна причина, через яку до 2016 року платний ринок ледь дихав. І всі гравці ринку це розуміють.

Коли ж ми говоримо не на камеру, а сам на сам, то вони мріють, щоб ринок став більшим. Але потім на камеру вони все ліплять докупи — від маркетингових акцій до турботи про дідусів та бабусь. Багато з провайдерів мріють, — і говорять про це вголос, — щоб медіагрупи пішли з безкоштовного Т2. Думають, що тоді до них нарешті прийдуть абоненти. І це кажуть «борці» за інформаційну безпеку! На пресконференції вони бідкаються, що люди йдуть із кабельної технології. Але ці ж люди далі дивляться українські канали, бо переходять або у Т2, або в ОТТ. І це ніяк не стосується інформаційної безпеки, це стосується тільки їхніх бізнес-інтересів.

— Чи бачите ви можливості поновити співпрацю?

— Не хочу відповідати на це питання, тому що не веду комерційні переговори через медіа. Хтось розцінить це як пропозицію, хтось як шантаж. Чи готові ми вести переговори? Так, ми завжди до цього готові. І Віктор Мазур про це прекрасно знає.

— Віктор Мазур говорив, що медіагрупи нібито умовою повернення своїх каналів називали підвищення роялті для «Ланету» на 30 %. Це правда?

— Не хочу обговорювати комерційні історії. Адже ми говоримо саме про виклики інформаційної безпеки. А кейс «Ланету» — це цілком комерційна історія. Коли «МГУ» публічно звинувачують у створенні загроз для інформаційної безпеки, тоді ми реагуємо.
...

...
Вложение 8715
— Що змінилося за рік після кодування? Скільки заробила ваша медіагрупа? Як зросла кількість абонентів ваших провайдерів?

— Головний результат кодування — два мільйони домогосподарств, які змінили тип прийому.

— Два мільйони було ще пів року тому. Чи суттєво зросла кількість користувачів, які переходять з відкритого супутника в інші технології, за останні пів року?

— Зараз це дуже повільний процес. Звісно, ми мали прийти до іншого результату — три з половиною мільйони, однак, як ви пам’ятаєте, торік політичні заяви негативно вплинули на цю динаміку. Це хороший приклад того, як може чинити держава, не усвідомлюючи всіх наслідків. Продажі впали у шість разів і не повернулися до початкових темпів.

— Скільки підключень за певний період зараз робить XtraTV?

— Можу сказати про темпи, які має ринок. Ми з Viasat підключаємо близько п’яти тисяч абонентів на місяць. Це дуже повільний та нудний процес, тому що зараз є відтік абонентів — приблизно на тому ж рівні, що й підключення нових. Зростання сегменту не спостерігається. Для того, щоб воно почалося, нам слід вийти на ринок із агресивнішим маркетингом. Ми зараз думаємо, чи це потрібно. Тому вважаю, що ринок зараз повністю перебалансувався і 100–200 тисяч домогосподарств, які будуть кудись переключатися, не вплинуть на картину в цілому.

— У що ви інвестуєте зароблені від кодування гроші? Ви згадували про актуальність виробництва контенту для платного ринку. Чи є у вас уже певні плани?

— Бенефіціаром усіх зароблених коштів є канал «Україна». Ви вже бачили «Маску», в нас будуть і інші шоу. Що ж до контенту для платного ринку, то незабаром ми зробимо пресконференцію, де розкажемо про перший наш проєкт originals. Це буде перший кейс, коли ОТТ-сервіс є замовником контенту, виробленого спеціально для платної платформи. Це буде сильний проєкт, де рівень режисера, акторів, сценаристів, картинки та відвертості дуже відрізнятиметься від того, що раніше робилося для телебачення. І ми відчуваємо гордість із цього приводу. Оll.tv — це не найбільший гравець, тому ми сподіваємося, що інші теж почнуть виро***ти такий контент. Адже це та ніша, яка зараз не заповнена. У нас немає якісного продукту, крім телевізійного.

— Який бюджет цього проєкту?

— Понад 200 тисяч за епізод. Це копродакшен. Це дорогий експеримент. Але ми хочемо ризикнути.

— Торік ви почали об’єднання брендів об’єднання брендів Xtra TV та Oll.tv…

— Ми вирішили не об’єднувати бренди. Ми хочемо, щоб на Oll.tv було якомога більше ексклюзивів. За останній рік ми багато інвестували в техніку. Скоро вийде оновлена платформа — зараз ми уточнюємо її позиціонування. В Oll.tv змінюється все: від серверів до контентного наповнення.

— Чи плануєте агресивний маркетинг для просування цього проєкту?

— По-справжньому агресивними хочемо бути, коли вийдемо на ринок із новим обличчям та контентною пропозицією. Можу вам сказати, що ми починаємо працювати з агенцією Banda щодо нашої маркетингової стратегії.

— Що буде з «Футбол1/2/3»? Адже торік на ситуацію зі спортом вплинула епідемія коронавірусної хвороби, і ви відклали перехід на a la carte на невизначений період. І до всього ще й Megogo придбав права на топові турніри. Як змінюватиметься дистрибуція каналів?

— Ми думаємо про це і поки що не маємо остаточних рішень. Канали будуть. Історія з дистрибуцією на цей рік визначена: канали «Футбол» є в усіх наших кабельних партнерів. Що буде далі, чи будемо ми наступного року переходити на індивідуальні підписки, ми ще не вирішили.

— Напевне, це залежить від ваших переговорів із Megogo щодо УЄФА.

— Ми не думаємо, що зможемо домовитись. І це не пов’язані речі.

— Чому ви не зможете домовитись? Адже і Megogo потрібен партнер з огляду на вартість турнірів, і вам потрібен цей продукт.

— Думаю, що Megogo не захоче ділитись ексклюзивом УЄФА. Ми вже ставили їм запитання, але не бачимо з їхнього боку бажання чи готовності піти назустріч. Річ не в тому, що ми не можемо домовитися про цифри. По правді, до цифр ми навіть не дійшли. Схоже, вони не готові до цього.

— Чи є майбутнє у «Футболів» без ліг УЄФА?

— Усе розвивається за синусоїдою. Був момент, коли «Футболи» були майже повним монополістом з точки зору футбольних прав. Далі відпала англійська Прем’єр-ліга, і на ринку з’явилася Setanta Sports. Зараз на ринок вийшов Megogo. Але й раніше ми мали конкуренцію з «1+1» та іншими каналами. Це нормальна ринкова ситуація, ми готові до такого повороту. У каналів «Футбол» достатньо чемпіонатів та контенту.

— Чи залишиться «Футбол 3» і чи він зараз потрібен?

— Поки що не готовий сказати, бо ще не затвердили майбутню конфігурацію.

— Нещодавно Нацрада внесла до списку адаптованих три канали з латвійською ліцензією — A Classic, A First International та A Premier — на прохання вашої медіагрупи. Чи справді це канали російської Amediateka?

— Ми хочемо надати нашим глядачам можливість легально переглядати найкращий міжнародний контент. З 1 травня бібліотека фільмів і серіалів Amediateka буде доступна в Україні ексклюзивно абонентам oll.tv. Справді, права на контент HBO, FOX, Showtime, Starz, BBC, ABC Studios, Sony Pictures проходять через російські компанії. Але на цих каналах не буде російського контенту. Вони матимуть різну вартість. Ми хочемо їх широко дистрибутувати й незабаром зможемо запропонувати ці канали ринку провайдерів. Позаторік я розповідав вам, що ми ведемо перемовини про трансляцію серіальних каналів — я мав на увазі саме ці канали. А незабаром будемо готові анонсувати трансляцію ще одного серіального каналу, вже не пов'язаного з американським контентом.

— Цей канал також матиме латвійську ліцензію?

— Ще не можу точно сказати. Зараз ми працюємо над цією ідеєю, ведемо перемовини. Це точно буде канал зі «смачним» контентом. Платний ринок треба розвивати, щоб він став інвестором і телевізійного, й оригінального контенту. Ми хочемо бути присутніми на ринку і як провайдер, і як національний телемовник, і як виробник.

Фото: «Медіа Група Україна»
Джерело: ДМ

Платформа OLL.TV продовжить працювати навіть після виходу групи Ріната Ахметова з медіа-бізнесу
Вложение 10746
На початку тижня досить несподівано прозвучала заява інвестиційної групи System Capital Management (SCM), що належить Рінату Ахметову, про вихід із медіабізнесу. Тоді повідомлялося про повернення державі всіх ефірних та супутникових телевізійних ліцензій каналів та ліцензій друкованих медіа, що входять до «Медіа Групи Україна».

Медіахолдинг «Медіа Група Україна» об’єднує понад 10 телеканалів та онлайн-видань: телеканали «Україна», «Україна 24», НЛО TV, Індіго TV, «Футбол 1/2/3», Ukraine 1/Ukraine 2 та NLO TV 1/ NLO TV 2, «Донбас», «34 телеканал», «Сігма», медіаагентство повного циклу «Медіа Партнерство Баінг», оператор супутникового мовлення Xtra TV, ОТТ-платформу OLL.TV, продакшн-компанії «Теле Про» та «Допоможемо ТБ », «Новинну Групу Україна», мультимедійну платформу СЬОГОДНІ — теленовини «Сьогодні», сайт segodnya.ua; кросплатформний проєкт Vogue.UA.

Спочатку передбачалося, що «Медіа Група Україна» відмовиться від ліцензій в Україні, але запустить мовлення тих самих каналів у Польщі. Але пізніше з’явилося уточнення, що йдеться про повний вихід із медіабізнесу, а не просте переведення до сусідньої країни.

Однак не весь бізнес підлягає закриттю. ОТТ-платформа OLL.TV продовжить свою роботу. Про це ресурсу «Детектор медіа» розповіли в пресслужбі сервісу.

«Було повернено лише державні ліцензії телеканалів «Медіа Групи України». Наш сервіс працює у штатному режимі», – сказали у пресслужбі.

Уточнюється, що платформа OLL.TV здає ліцензію провайдера програмної послуги. Відповідні документи незабаром будуть направлені до уповноважених державних органів. Надалі на платформі транслюватимуться футбольні матчі, які раніше виходили на каналах «Футбол».

Джерело: «Детектор медіа»