Megogo UA
Samsung UA
+ Ответить в теме
Показано с 1 по 50 из 92

Тема: Пиратам - бой!

Комбинированный просмотр

  1. #1
    HD-эксперт punknatanke is on a distinguished road Аватар для punknatanke
    Регистрация
    02.02.2012
    Сообщений
    4,432
    Сказал(а) спасибо
    54
    Поблагодарили 7 раз(а) в 7 постах

    Thumbs down Пиратам - бой!

    Этот топик - о пиратстве и борьбе с этим плохим явлением.

  2. #2
    HD-эксперт punknatanke is on a distinguished road Аватар для punknatanke
    Регистрация
    02.02.2012
    Сообщений
    4,432
    Сказал(а) спасибо
    54
    Поблагодарили 7 раз(а) в 7 постах

    По умолчанию

    Facebook объявляет войну интернет-пиратству
    3_RwVyy6o.jpg
    Последним приобретением корпорации стала технология Source3, которая поможет находить незаконно распространяемый контент в социальной сети.

    Зачем?

    Причиной подобного шага послужило желание побудить независимых творцов делиться своим творчеством через ленту новостей и всячески взаимодействовать с социальной сетью, при создании нового контента. Как считают в Facebook, препятствует этому именно пиратство и для противостояния ему была куплена технология Source3. Она распознает и анализирует фирменную интеллектуальную собственность с помощью отслеживания IP-адреса. В последствии, если между пользователями зарегистрирован обмен "мечеными" файлами - к ним будут применяться соответствующие санкции.

    Источник: Engadget

  3. #3
    HD-эксперт punknatanke is on a distinguished road Аватар для punknatanke
    Регистрация
    02.02.2012
    Сообщений
    4,432
    Сказал(а) спасибо
    54
    Поблагодарили 7 раз(а) в 7 постах

    По умолчанию

    В Windows Store выявлено большое количество пиратских приложений, транслирующих фильмы и музыку
    3agYo0G.0.jpg
    Магазин Microsoft Windows Store помимо действительно нужных приложений содержит также и большое количество бесполезных поделок. Но теперь появилась новая проблема – магазин начали наполнять приложения, предоставляющие доступ к пиратским копиям фильмов и сериалов.
    По данным отчёта Torrent Freak, некоторые приложения позволяют получить быстрый доступ к фильмам, которые ещё даже не появились в легальных стриминговых сервисах. Причём, такие приложения работают на компьютерах, мобильных устройствах и консолях Xbox One. Также существует большое количество музыкальных пиратских приложений, которые транслируют как отдельные композиции, так и целые альбомы.
    Некоторые пиратские приложения, например, Free Movies Online и HD Movies Online 2019, продвигаются через раздел трендовых приложений в Windows Store, что облегчает их поиск.
    В то время как другие магазины приложений, такие как Google Play Store, также страдают от подобных проблем, большое количество пиратских приложений в Microsoft Windows Store показывает, что процесс утверждения в Microsoft явно работает не должным образом. Причём, из-за сравнительного небольшого количества приложений в Windows Store, пиратские версии достаточно легко могут пробиваться в тренды магазина.
    Источник: The Verge

  4. #4
    HD-эксперт punknatanke is on a distinguished road Аватар для punknatanke
    Регистрация
    02.02.2012
    Сообщений
    4,432
    Сказал(а) спасибо
    54
    Поблагодарили 7 раз(а) в 7 постах

    По умолчанию

    Ярослав Пахольчук, «1+1 медіа»: Усі чотири медіагрупи попередньо заявляють про готовність кодувати сигнал на супутнику
    i75_ArticleImage_129134.jpg
    Найбільші українські телеканали як ніколи близькі до кодування свого сигналу на супутнику. Нині між чотирма медіагрупами тривають перемовини про початок кодування в першому півріччі 2018 року. Для глядачів супутникового телебачення це означатиме, що вони більше не матимуть безкоштовного доступу на супутнику до контенту таких каналів, як, наприклад, «1+1», СТБ, «Україна» та інших. Тобто якщо вони й далі хотітимуть дивитися ці канали, то муситимуть або підписатися на одного з супутникових платних провайдерів (Viasat або Xtra TV), або обрати інший спосіб телеперегляду (безкоштовне ефірне телебачення, підписка на платне кабельне ТБ, IPTV або OTT).
    Вочевидь, кодування драматично змінить розподіл телевізійної аудиторії за типами споживання. Втім, знайдеться й та частина аудиторії, котра не захоче нічого змінювати й залишиться на супутнику з наявним там безкоштовним контентом (переважно російським). Як за таких умов боротися з російським інформаційним впливом?
    Про передумови кодування, технічні та організаційні нюанси цього процесу, його наслідки для ринку та інформаційної безпеки й політики держави «Детектор медіа» поговорив із Ярославом Пахольчуком, виконавчим директором групи «1+1 медіа», яка є одним із флагманів процесу кодування.

    — Ярославе, в червні на конференції «Дні електронних комунікацій» в Одесі ви казали: якщо аналог не буде вимкнено цього року, то групи перейдуть до кодування супутникового сигналу з січня 2018 року. Вимкнення аналогового ТБ перенесли на рік…
    — Із нашою допомогою…
    — Як щодо кодування? Чи залишається в силі намір вашої медіагрупи розпочати супутникове кодування в січні 2018 року?
    — Безумовно, це наша стратегічна ціль, і ми поступово й планомірно до неї йдемо. Наразі ведуться консультації про кодування в першому півріччі наступного року. Все залежить від того, яка буде готовність до цього процесу.
    — Це консолідоване рішення в рамках ІТК? Хто саме буде кодуватися: тільки частина телегруп чи всі чотири найбільші планують це зробити в один момент?
    — Це рішення на ІТК не виносилось. Але всі чотири медіагрупи попередньо заявляють про готовність.
    DM_3120_0038_o_shevchuk_p.jpg
    — А які канали будуть кодуватися — йдеться про нішеві, чи про канали загального інтересу (маю на увазі «1+1», «Інтер», СТБ — тобто флагманські в кожній медіагрупі), чи про весь пул пакету каналів кожної групи?
    — Наразі ми розглядаємо те, що флагманські канали будуть закодовані. Нішеві канали менш орієнтовані на рекламу, а більше — на підписку, тож вони будуть кодуватися в першу чергу. Хоча я думаю, що одномоментно закодуються як флагманські, так і нішеві канали. Власне, немає сенсу кодувати тільки малі нішеві канали й не чіпати великих, адже в основному охоплення дають великі канали й вони ж мають найбільшу цінність для провайдерів.
    — Стосовно технічної системи кодування: кожна медіагрупа обиратиме свою чи буде якесь спільне рішення? Наприклад, аплінк «1+1 продакшн» підтримує систему умовного доступу Verimatrix, і «Квартал TV» уже закодований нею. Тобто зрозуміло, що канали «1+1 медіа» будуть кодуватися в цій системі мовного доступу. А інші?
    — Для дистрибуції B2B чи B2C немає різниці, яка буде система кодування — головне, щоб вона була якісною і протидіяла можливості зламу. На ринку є чотири-п’ять лідерів, які дають хороші системи, й вони всі представлені нині в Україні, наприклад, Verimatrix, Irdeto, NDS від Cisco. Восени ми вибрали Verimatrix. Така ж система нині присутня в «Медіа Групі Україна», й нею користується Xtra TV. Принаймні дві медіагрупи вже схиляються до Verimatrix. Якщо з’являться інші системи кодування, вони в жодному разі не завадять поширенню каналів і не призведуть до якихось додаткових витрат. Єдине, що в перспективі це може потребувати від провайдерів певних додаткових зусиль для поєднання кількох систем кодування. Однак це в жодному разі не є перепоною. Важливішою є синхронність дій: постачання обладнання має здійснюватися одномоментно й паралельно. Якщо хтось буде першим, а хтось другим — це ускладнить процес.
    — Які наслідки матиме кодування для звичайного глядача — абонента супутникового телебачення? У нас третина глядачів в України поставили собі супутникові антени, бо знають, що отримають звідти безкоштовний контент. Що їм потрібно буде зробити, щоб отримати доступ до телеканалів, які закодувалися? Зрозуміло, є опції — підписатися на Viasat або на Xtra TV, а чи буде якась можливість, крім підписки на конкретного супутникового провайдера, отримати чи купити десь картку доступу до контенту?
    — Про картку доступу ми, до речі, ще окремо поговоримо, це важливий момент, яким чином кодуватись. А що стосується глядача — глядач повинен платити за контент. Відповідно, він має знаходити підписку — супутникову, кабельну чи якусь іншу. Йому треба буде звертатися до провайдера конкретної програмної послуги і за системою передплати отримати доступ до наших телеканалів. Як тільки буде введено систему кодування, супутниковий абонент перестане отримувати доступ до наших каналів. У нього на екрані з’явиться повідомлення, що канал закодовано.
    — Тобто доступ до каналів буде надаватися виключно через посередника?
    — Через провайдерів, так.
    DM_3120_0062_o_shevchuk_p.jpg
    — Ви зауважили, що окремо поговоримо про картки доступу. Існують також безкарткові рішення. Яке рішення оберуть медіагрупи?
    — Із цього приводу якраз і триває спілкування — який метод кодування вибирати. І ми тут виходимо в першу чергу з інтересів телеканалів, а не певних провайдерів.
    Є два принципи кодування — безкарткове й карткове рішення, коли для декодування картка вставляється в сет-топ-бокс. Карткові рішення легше надаються до зламу, й виникають проблеми з кардшарингом. Кардшаринг важко відстежити, й навіть як вистежиш — складно довести провину зловмисників, і врешті-решт довести справу до якогось судового процесу. Уже є позитивні зрушення в цьому процесі в Xtra TV, однак вони епізодичні й маленькі. Але ми всі разом дивимося в цьому напрямку. Ви знаєте, що ініціатива «Чисте небо» активно бореться з піратами в цифровому сегменті. Тепер плануємо поширити цю боротьбу й на провайдерів, які безконтрактно поширюють наші канали.
    Наведу приклад із роботи «Квартал TV»: після того, як ми дозволили одному з операторів користуватися картковим рішенням, буквально на четвертий день канал уже був доступним у країнах Балтії… Тому телеканали схиляються до безкарткових рішень, коли сигнал точно є захищеним і ми не боїмося, що він буде зламаний.
    Однак на які перепони ми можемо наразитися? Наразі чотири мільйони абонентів приймають телевізійний сигнал із супутника. Приблизно половина цих абонентів мають сет-топ-бокси, сумісні з картками. Тобто якщо поширити серед них картки (за плату, безумовно), то вже половина абонентів, які захочуть залишитися із супутниковим ТБ, матимуть доступ до цих каналів. Іншій половині так чи інакше доведеться міняти сет-топ-бокси, які коштують орієнтовно $20.
    — А у Viasat нині безкарткове рішення?
    — Безкарткове. У Viasat та іншого супутникового оператора — дві різні моделі дистрибуції: один — безкартковий, інший — картковий. Однак Xtra TV вже заявляла про свою готовність теж перейти на безкарткове рішення, вони розуміють, що це справді надійніше і, з погляду далекої перспективи, ефективніше.
    — Чи планується якась програма субсидування переходу на інші тюнери для тих, у кого вони будуть несумісними з обраною моделлю кодування? Або продаж тюнерів за пільговою ціною супутниковими провайдерами?
    — Сьогодні один із продуктів Viasat — це надання тюнерів у безкоштовне користування, коли абонент за нього фактично не платить, але по закінченню контракту повинен повертати. Субсидування абонентів не буде ефективним з економічної точки зору, бо тюнер складає вагому складову у структурі витрат, і інвестиції в тюнери будуть надто великими. Уявіть, якщо ми говоримо про два мільйони абонентів, які будуть змінювати тип прийому, по $20 на кожного — це $40 млн. Хто готовий про інвестувати такі гроші?
    Ми прогнозуємо, що з чотирьох мільйонів абонентів орієнтовно один мільйон залишиться в супутниковому платному сегменті. Решта три мільйони будуть змінювати тип прийому. Куди вони підуть — час покаже, вони будуть розподілятися й між ефіром, і між кабелем, і між ІР-системами дистрибуції.
    — Яка нині кількість абонентів у платних супутникових провайдерів?
    — Разом 150–180 тис. — це зовсім мало. У кращі часи, на піку розвитку в 2012–2013 роках супутникові провайдери разом мали близько 250 тис. абонентів. Причина й полягає в тому, що найпопулярніші канали не закодовані на супутнику, тож який сенс людям переходити на платні системи? Кодування повинно виступити мотиватором такого переходу.
    DM_3120_0002_o_shevchuk_p.jpg
    — Як зміниться цінова політика Viasat після кодування відкритих каналів?
    — Сьогодні в супутникових провайдерів один із найвищих ARPU через відмінність технології (супутникова ємкість дорога) і через те, що вони завжди показують точну кількість абонентів, ці дані прозорі, тому відрахування правовласникам є повними. Відрахування Viasat правовласникам нині становлять 33–37% у структурі доходів. Інші сегменти бізнесу платного ТБ відраховують 12–15%, а то й менше.
    Ми розглядаємо варіант створення мінімального доступного пакету для глядача, який не буде готовий платити стандартні 129 грн на місяць. Ймовірно, ціна такого пакету буде в діапазоні 60–80 гривень, але такий продукт ми шукаємо, вже вивчаємо ринок.
    — А інформувати про майбутнє кодування на супутнику телеканали будуть?
    — Це буде окрема кампанія, на кшталт інформування про зміну супутникових параметрів та перехід на новий супутник, яке «1+1 медіа» та інші медіагрупи проводили взимку та на початку весни. Нам не потрібно лякати глядача завчасно, все має бути поступово.
    — І все одно для багатьох глядачів зміна супутникових параметрів стала несподіванкою…
    — Безумовно. Сам проект кодування має кілька фаз підготовки та реалізації. Потрібна готовність медіагруп закодувати свій сигнал, готовність провайдерів приймати закодований сигнал. Реалізація передбачає наповнення ринку сет-топ-боксами, які підтримують закодований сигнал. Третій етап— безпосередньо кодування.
    Зрештою, так, настане той день Х, коли відкритий супутниковий сигнал зникне. Але до цього буде інформаційна кампанія медіагруп. Думаю, буде спільний ролик, і не один. У моєму розумінні буде поетапне, експериментальне відключення від короткого до тривалішого, коли люди будуть відчувати, що вони втрачають, і водночас отримуватимуть інформацію, що потрібно робити, що змінювати. Це не буде зненацька. Ми самі зацікавлені, щоби глядач продовжував нас любити й дивитися, ми не хочемо робити йому несподіванок. Але також варто зрозуміти й те, що телебачення як бізнес зможе нормально існувати тільки тоді, коли ТБ стане платним і, отже, матиме кошти на створення та реалізацію нових проектів.
    DM_3120_0080_o_shevchuk_p.jpg
    — Кодування українських мовників у той час, коли на супутнику залишаються десятки відкритих російських телеканалів, несе загрозу інформаційній безпеці, національній безпеці. Чому ви впевнені, що держава своїм рішенням не заблокує бажання каналів кодуватися? Наприклад, РНБО може прийняти рішення про заборону кодування на супутнику, доки триває антитерористична операція.
    — Що дивитися й де дивитися — це вибір кожного глядача, ти не можеш нав’язати одне чи інше. Якщо говорити з технічної точки зору, то українські канали вже закодовані, й це передбачено переважною більшістю їхніх супутникових ліцензій. Це також питання авторських прав: коли ми укладаємо закордонні контракти чи виро6ляємо продукти — форматні історії, в нас є обмеження дотримуватися території України. Хочеш того чи ні — канали повинні кодувати свій супутниковий сигнал. Питання в тому, яка система кодування обрана. Популярною системою є BISS, але як ми знаємо, вона зламується.
    — Для правовласників вистачало ж системи BISS, ніхто ж претензії не висловлював щодо кодування?
    — Як сказати. Не висловлювали, поки український телеканал не починали дивитися десь у Польщі. Наприклад, коли транслюються матчі УЄФА, то на період трансляції вводяться інші системи кодування, бо УЄФА категорично не влаштовує BISS. Тому не можна казати, що для правовласників цієї системи достатньо.
    — На вашу думку, чи варто й чи взагалі можливо на міжнародному рівні боротися з поширенням російських телеканалів у відкритому доступі? Чи може українська телевізійна індустрія допомогти державі припинити поширення російського телебачення через супутник?
    — Ми готові до діалогу, але, на мій погляд, це має бути ініціатива з боку держави.
    — Але ж ви самі кажете, що тільки для чверті абонентів супутника вони будуть рушійною силою підписатися на платний контент. А решта — хтось вибере цифровий ефірний тюнер, якщо в нього є покриття ефірним сигналом. А в когось немає покриття…
    — А хтось піде в кабель. Ми оцінюємо, що орієнтовно до півмільйона абонентів залишаться на відкритому супутнику. Це або ті люди, які мало дивляться телевізор і він їм менш цікавий як розвага, або ті люди, для яких наші канали не є вагомими. Тобто вони мають доступ до різних каналів і менш за все дивляться українські. Як на такого глядача вплинути, щоб він не дивився чогось іншого? Це дуже складно.
    DM_3120_0082_o_shevchuk_p.jpg
    — Можна, наприклад, із погляду захисту авторських прав добиватися кодування російських телеканалів на супутнику. Я пам’ятаю, кілька років тому були судові суперечки між Національною телекомпанією України і «РТР-Планета» за те, що російський канал транслював у відкритому доступі «Євробачення» і забирав глядачів у Першого національного.
    — Це поодинокі випадки.
    — Так, на міжнародному рівні це не вплинуло на кодування. Але якби був якийсь консолідований позов великого українського бізнесу, це, можливо, допомогло б?
    — Повернімося до ефірного мовлення. Росія ігнорує угоду «Женева-2006», що це значить? Вимикайте чи не вимикайте аналогові канали — Росія буде діяти так, як їй вигідно. Нині є величезна кількість потужних передавачів по лінії нашого кордону, сигнал яких на 50–70 кілометрів заходить на територію України. Їм треба протидіяти? Потрібно. Приємно, що держава почала це робити в зоні АТО.
    Заблокували доступ до російських соцмереж та інших продуктів — це хороший початок, однак досі ще існує стільки шляхів обходу. У тій же Російській Федерації ціла система заходів була реалізована для блокування того чи іншого ресурсу. Ми чомусь не такі мобільні.

    Джерело: «ДЕТЕКТОР МЕДІА»

  5. #5
    HD-эксперт punknatanke is on a distinguished road Аватар для punknatanke
    Регистрация
    02.02.2012
    Сообщений
    4,432
    Сказал(а) спасибо
    54
    Поблагодарили 7 раз(а) в 7 постах

    По умолчанию

    Ярослав Пахольчук, «1+1 медіа»: «Нас хвилює те, що “Зеонбуд” зневажає своїх регуляторів»

    Боротьба з піратством

    — Ярославе, ви згадували, що ініціатива «Чисте небо» буде розширюватися на сегмент супутникового телебачення. Які саме дії пропонуються в напрямку боротьби з піратством?
    — Системна робота в цьому напрямку справді необхідна, особливо коли формується ринок і перереструктуровується. У 2012 році, коли попереднього разу ми говорили про кодування, була ідея ініціативи «Мирне небо» («Чисте небо» для digital, а «Мирне небо» для супутника). Нині ми дійшли до думки, що якщо вже є системна ініціатива, яка має позитивний слід і схожий перелік учасників (правовласники, телеканали, рекламодавці, і провайдерський бізнес теж починає підтягуватися), то є сенс системно розширювати одну ініціативу й на інші сфери піратства.
    Що в нас у зоні контролю? Безумовно, кардшаринг. Ми вже почали консультації з кіберполіцією в цьому питанні та розглядаємо варіанти оперативного виявлення і блокування цих систем поширення. Це дуже непросто, бо найскладнішим є доведення факту злого умислу й надання втрат чи збитків для правовласника.
    Друге — це неліцензоване поширення наших телеканалів провайдерами: коли вони їх просто включають у свої пакети і дистрибутують.
    Третє — найпростіше і вже фактично виконується — це контроль за поширенням лінійних телеканалів в інтернеті, в діджитал-сегменті (наприклад, у VOD-сегменті теж додають лінійку телеканалів). Ми вже активно боремося і, не доводячи до суду, блокуємо такі сервіси.
    Є ще четвертий сегмент, у який ми просуваємося, — це боротьба з різними аплікаціями на телефонах і ґаджетах, коли лінійні канали додаються до сервісів і правовласники про це не повідомлені. У нас уже є багато успіхів і досить солідний контроль за сегментом.
    — Наприклад, які сервіси вдалося заблокувати?

    — Їх уже десятки. Коли ми торік заявили про намір переходу на платну модель співпраці з провайдерами, було чимало претензій провайдерів щодо того, що наш контент безкоштовно доступний у мережі. Першим нашим завданням було взяти контроль над мережею. І в принципі, ми більш-менш із цим впоралися.
    Лінійних каналів в інтернеті немає навіть на сайтах самих каналів медіагруп. Епізодично деякі програми виставляються з невеличким зміщенням (через десять хвилин або годину після ефіру). Але щоби в онлайні йшов стрім каналу на безкоштовному ресурсі, — такого немає, і ми про це дбаємо.
    — Чи достатньо закон дає важелів для боротьби з кардшарингом і супутниковим піратством, чи потрібні зміни, наприклад, до Кримінального кодексу? І що змінилося відтоді, як минулого року було підписано меморандум із Нацполіцією?

    — Я б виділив усе-таки проблему не самого кардшарингу, а проблему низьких цін. Плата одного абонента за контент є дуже незначною (хоча це питання достатку наших громадян, питання макроекономічного характеру). Відповідно, дуже складно досягти якогось рівня збитковості у випадку конкретного абонента й піти на загальних підставах до суду. Тож триває складна і кропітка робота, доки ми не назбираємо достатньої кількості фактів, щоб довести збиток, його вагомість і рухатися далі в захисті своїх прав.
    — А кримінальна відповідальність прив'язана саме до суми збитків...

    — Безумовно... Звісно, можна йти через адміністративну відповідальність, піднявши певні ліміти і збільшивши розміри штрафів. Але це дуже клаптикове рішення, бо адмінвідповідальність дає змогу заплатити і далі продовжувати піратити. Хоча такий варіант ми розглядаємо.
    Нині питання не стільки в законодавстві, скільки в інструментах виявлення та фіксації правопорушень. Тому ми не готові говорити, що треба одразу щось міняти в законодавстві, потрібно напрацювати прецеденти і практики фіксування. У 2015-2016 роках ми активно займалися практикою фіксації порушень провайдерами та операторами зв'язку, її вже напрацювали. Це непросто, але ми знаємо, як це робити. Є спеціалізовані компанії, які можуть зробити коректну оцінку завданого збитку. Ми знаємо, які докази факту порушення сприймає суд. Дуже допомагає, коли пірат одразу порушує права кількох медіагруп — тоді ми оперативно об'єднуємо свої зусилля. Це зменшує нам витрати на фіксацію й допомагає швидше набирати мінімальний необхідний рівень збитків для позову.
    Стосовно меморандуму з кіберполіцією — це не просто меморандум, а системна робота, яка ведеться постійно. Головне — результат, а не просто піар. Результати є, ми з ними регулярно зустрічаємося та конструктивно працюємо.
    — А як щодо протидії андерепортингу? Лунали ідеї, щоби звітність по кількості абонентів контролювала Нацрада, аби провайдери звітували перед нею про своїх абонентів і вона перевіряла, чи достовірні ці дані. На вашу думку, чи можливо цей процес контролювати і як узагалі рахувати?

    — Це велика проблема нечесної конкуренції і фактично (опосередковано) піратства. Є країни, де це успішно організовано, наприклад, Грузія. У Грузії є чітка звітність усіх провайдерів, операторів. Чи можна це зробити в Україні? Можна, але, враховуючи розмір і географію України, це значно складніше. Але цим варто займатися.
    Яким чином ми з цією проблемою боремося? Ми стежимо за тим, які зміни відбуваються на ринку (хто кого купує, продає, хто з ким об'єднується). Ми ведемо детальний реєстр того, з ким ми уклали контракти. «1+1 інтернет» на щомісячній основі надає телеканалам звітність про те, скільки абонентів, контрактів підписано. За угодами в нас уже 3 млн 800 тис. абонентів. Це вже чимала цифра, вона коригується в більшу сторону, однак дуже мало операторів готові надавати чесні цифри. Нам простіше спілкуватися з тими, хто працює у цифровому сегменті, складніше з тими, хто в аналоговому. Розуміючи специфіку технологій, я вірю, що часом вони самі до кінця не знають, скільки одномоментно абонентів працює з ними.
    — Вони ж укладають угоди з абонентами.

    — Ну хтось укладає, хтось не укладає, способи дистрибуції ж дуже різні.
    — Це ви про «Тріолан»?

    — Ні, з «Тріоланом» усе якраз простіше. У них було дуже складно в кінці минулого року, однак вони чітко, структуровано працюють. Ідеться про маленьких місцевих операторів, які звикли свій бізнес ділити по будинках. А скільки абонентів у тих будинках, їх мало цікавить. Їм важливий монополізм у конкретному під'їзді, чи будинку, чи районі.
    Також важко відстежувати перетікання з однієї технології в іншу. Ми знаємо, що технології змінюються, ефірного споживання стає менше, IP стає більше, але відчути динаміку перетікань складно... Наприклад, відбудеться кодування — і за короткий період часу велика кількість людей змінить спосіб прийому сигналу (на користь певних провайдерів). Але контракти з провайдерами в нас річні чи більш довгострокові, тому цей перший рік — це рік недоотриманих можливостей конкретних телеканалів. Але ми готові чекати.
    Я слабо вірю в те, що регулятор може вести чіткий реєстр. Якщо не буде конкретного зобов'язання, а для наших бізнесменів зобов'язання — це конкретний великий штраф, а буде просто добровільна форма подачі звітності, нічого не зміниться. Сьогодні оператори здають звітність-статистику — і що? У мене вже 3,8 млн абонентів за контрактами, реальний ринок сягає 4,5 мільйона (за даними установчих вимірювань), а в статистиці останні дані — 2,8 млн. Тобто якщо не виписана чітка структура штрафів і контролю — маємо відповідну якість інформації. -->

  6. #6
    HD-эксперт punknatanke is on a distinguished road Аватар для punknatanke
    Регистрация
    02.02.2012
    Сообщений
    4,432
    Сказал(а) спасибо
    54
    Поблагодарили 7 раз(а) в 7 постах

    По умолчанию

    Переговори з провайдерами про ціни

    — Як нині тривають переговори з провайдерами щодо підвищення цін на наступні роки? Які цифри обговорюються? У червні в Одесі Вадим Сидоренко говорив про 8,75 грн з абонента на 2018 рік, 14,75 грн на 2019-й і 20,75 грн на 2020-й. Чи буде кожна група піднімати ціни, чи будуть вони вирівнюватися для всіх медіагруп?

    — Після Одеси в нас не було можливості спілкуватися про ціноутворення наступного року, бо на той момент ще не було рішення по строках відключення аналогу; нині є рішення по аналогу й ми активно займаємося питанням кодування на супутнику. За пару тижнів у нас буде рішення по системі кодування, буде розуміння чітких термінів, буде конкретна дата. Після цього ми плавно перейдемо до розмови про ціноутворення на наступний рік. Враховуючи, що після кодування відбудеться драматичний перерозподіл у способах телевізійного прийому абонентами, ми очікуємо на перегляд ціни. Але це не є сюрпризом для провайдерів, ще торік ми заявляли, що 75 копійок, які бере «1+1 медіа» з абонента — це базова початкова ціна.
    — Названі Вадимом Сидоренком ціни — це орієнтовно з усіх медіагруп? Минулого року говорили про 2,50 грн на 2017 рік із усіх медіагруп, але насправді ж не 2,50 вийшло.

    — А скільки вийшло?
    — Якраз це й мене цікавить. Скільки насправді «Інтер» бере з провайдерів? Навряд чи заявлені ним три гривні з абонента.

    — В «Інтера»? Я думаю, що вони точно домовляються по-різному. В середньому, думаю, фактичний ефективний CPS усіх медіагруп становить від 2,5–3 грн.
    Принаймні в нашої медіагрупи для всіх провайдерів рівні умови, в нас немає перекосу. Є перекіс у частині андеррепортингу. Приблизно за нашими оцінками ми поки що не бачимо 20–25 % абонентів. Ми вже знаємо конкретні випадки. З низкою провайдерів ведемо переговори щодо уточнення кількості, й уже досягнуто консенсусу в цьому питанні.
    Що стосується ціни, то ціну, озвучену Вадимом Сидоренком, можна брати як орієнтир.

    Вимкнення аналогового ТБ

    — «1+1 медіа» була однією з двох медіагруп, які дуже активно виступали проти вимкнення аналогу…

    — Ми не проти вимкнення аналогу.
    — А тоді за що? І проти чого? На мій погляд, один із ваших мотивів полягає в тому, що після вимкнення аналогу ви втрачаєте перевагу в покритті ефірним сигналом. Адже в усіх 32 телеканалів у мультиплексах однакове покриття в цифровому ефірі й рівні умови, немає виграшу за рахунок більшої кількості передавачів. Це тільки одна з причин, інші — ті, які ви публічно називали: значна частина населення (до 20 %) просто не матиме доступу до ефірного сигналу. Це великий ризик для інформаційної безпеки, і вимикати аналог можна тільки після того, як буде розширено покриття до 95 % населення. Дату вимкнення аналога перенесли на червень 2018 року (вже після цієї розмови було оприлюднено урядову постанову, в якій ідеться про перенесення вимкнення аналога на березень 2018 року. — Авт.). Як ви вважаєте, це реальна дата? І що має відбутися за цей рік, щоб ви не виступали проти вимкнення аналогового сигналу?

    — Давайте я уточню позицію «1+1 медіа». Наша група не виступала проти відключення аналогу. Наша група хоче розуміти чітку послідовність кроків у проекті відключення аналогового ефірного мовлення. Нас дуже хвилює й бентежить те, що абсолютно відсутня інформація про реальне покриття мереж «Зеонбуду». Нас хвилює те, що «Зеонбуд» зневажає своїх регуляторів і стверджує, що жодні вимірювання, проведені державними органами, він не сприйматиме. Нас хвилює те, що відбудеться конкретна монополія в цифровому ефірному мовленні, і якщо компанія так зверхньо і зухвало нині веде справи зі своїми ключовими клієнтами і стейкхолдерами, то складно уявити, якою буде модель її поведінки після того, як буде відключено аналог.
    Нас справді хвилює, що ми є одними з «донорів» Концерну РРТ. Ми йому платимо найбільше з-поміж приватних телевізійних організацій. Я цим не пишаюся, так склалося історично, й ми проінвестували в розвиток і підтримку ефірного мовлення чи не найбільше. При цьому ми платимо й «Зеонбуду» за цифрове мовлення. Тому ми хочемо, щоб його технічне покриття справді було прозорим і доведеним до достатньо необхідного рівня. Ми хочемо, щоб це було справді 95 % населення, як передбачено ліцензією. «Зеонбуд» стверджує, що воно вже є, однак ми цих цифр не бачимо. І якщо ми говоримо про платне телебачення, то ми, навпаки, зацікавлені в тому, щоб якомога більша кількість населення була забезпечена безкоштовним ефірним мовленням.
    У нас була конструктивна розмова із «Зеонбудом» у квітні, однак із незрозумілих особисто для мене причин настрої й тональність діалогу кардинально змінилися вже в кінці травня — від бажання й намірів співпраці до суцільних суперечок і популістських звернень.
    — Ідеться про співпрацю щодо розширення покриття?
    — «Інтер» і «1+1 медіа» добиваються, щоб був один мультиплекс, який би гарантовано мав велике покриття ефірного мовлення в Україні. Так, цей мультиплекс треба добудувати; за різними оцінками, це від 70 до понад 170 додаткових передавачів. Так, на це потрібні інвестиції. Телеканали, які забажають зайти в цей мультиплекс, готові переглянути ціну, яку сплачують за розповсюдження сигналу. Ми запропонували чіткий алгоритм, дотримуючись якого, всі учасники ринку будуть задоволені. Керівництво Нацради теж попередньо погоджувалося, що це оптимальний варіант для нашого ринку.
    Мені очевидно, що якщо протягом наступного року відключення аналога буде готуватися і здійснюватися так, як останні п'ять років, то відключення у 2018-му теж не буде.
    — У мене, наприклад, складається враження, що і бізнес, і держава в принципі мовчки погодилися з монополією «Зеонбуду». Із 2014 року ведуться активні розмови про демонополізацію, але нічого в цьому напрямку не відбулося.

    — Відбулася низка судових процесів, які до кінця не доведені...
    — Альтернативи «Зеонбуду» не створено...

    — Я не впевнений, що альтернатива має бути, що нам треба два окремих гравці. Вони, звісно, можуть мати місце, але проаналізуйте досвід сусідніх європейських держав. Зазвичай є один провайдер (або державний, або змішаної форми власності, або приватний), який працює за чіткими, зрозумілими правилами. Він має прозоро звітувати про те, що відбувається. У нас же процес не прозорий. Так, монополія нас хвилює, але не в першу чергу. З монополіями можна жити.
    — Їх треба контролювати.

    — Для цього є Антимонопольний комітет, який робить свою справу.
    — У випадку «Зеонбуду» Антимонопольний не зміг врегулювати ситуації.

    — Не зміг чи не захотів. Нас хвилює, щоб був конструктивний підхід і конструктивний процес переходу до цифрового мовлення. Врешті-решт, мине ще три-чотири роки — й аналогове ефірне мовлення саме по собі пропаде. Бо телевізори щороку поступово переходять на пласкі екрани, якість аналогової картинки страшна, люди перестають її дивитися, шукають якісь заміни, відбувається природне перетікання від аналогового в інші типи прийому.
    Питання в тому, що якщо відключається аналог — що робити з РРТ? Наскільки мені відомо, українські телеканали формують чи то 45 %, чи то 55 % у структурі доходів РРТ. Водночас є залежність багатьох телекомунікаційних операторів, того ж «Зеонбуду» від РРТ. Тому потрібен план реструктуризації чи реорганізації РРТ. Чи зроблена ця робота, мені невідомо. Так, це не є перепоною для бізнесу, щоб відключати аналог, але про це треба теж пам'ятати.
    — Нещодавно ви казали, що орієнтовно на серпень у вас буде готовий інформаційний ролик про відключення аналога. Які меседжі ви закладаєте в цей ролик, крім того, що буде інформація про майбутнє відключення аналога?

    — Креативом цього ролика займається StarLightMedia. Наразі не готовий розповісти вам деталі, бо цю ініціативу взяв у свої руки Федір Гречанінов. Ключове завдання ролика — інформувати людей про інші способи прийому сигналу, про те, що рано чи пізно аналог усе одно відключиться, але у вас є вибір. -->

  7. #7
    HD-новичок Coulson is on a distinguished road
    Регистрация
    28.02.2024
    Сообщений
    3
    Сказал(а) спасибо
    0
    Поблагодарили 0 раз(а) в 0 постах

    По умолчанию

    Раньше пиратил, вырос-покупаю в стиме чтоб поддержать разрабов

+ Ответить в теме

Ваши права

  • Вы не можете создавать новые темы
  • Вы не можете отвечать в темах
  • Вы не можете прикреплять вложения
  • Вы не можете редактировать свои сообщения
Megogo UA