Вид для печати
Здравствуйте! Имеется телевизор с матрицой FullHD, простенький спутниковый ресивер Strong и всем известная спутниковая антенна на три спутника. Нахожусь в центре Украины. Погуглив, понял, что в HD у нас транслируется Tonis и 112 канал. Интересует есть ли доступные открытые каналы для просмотра, провайдеры не интересуют. Понимаю, что нужно сменить ресивер под стандарт HD, но стоит оно того, ради нескольких каналов? Жду Вашей помощи.
есть ещё открытый Jasmin.TV HD на хот бёрде...
Еще немного погуглив, понял, что самый бюджетный вариант это кардшаринг, далее по стоимости уже провайдеры. Прав я ?
кардшаринг - дёшево, но это зло!!!
Коли українські канали перейдуть в HD
Чи готові український телевізійний ринок і глядачі до високої чіткості зображення?
HD — набір стандартів високої роздільної здатності телевізійного зображення, поки що рідкісний для українського телевізійного ринку, адже більшість українських каналів мовить у стандартній якості (SD). Дві найбільші українські медіагрупи — StarLightMedia та «1+1 медіа» — планують запуск HD-версій своїх основних каналів уже у 2020 році. Подібні плани і в «Медіа Групи Україна» — тут вважають доцільним підвищувати роздільну здатність після кодування телевізійного сигналу на супутнику, яке заплановане на кінець року. Тому зараз триває підготовчий період: групи мають перевести контент своїх відеобібліотек у новий формат, а це потребує часу й коштів. Наприкінці лютого «1+1 медіа» вже почала тестувати свої канали в HD на супутнику SES. «Детектор медіа» з’ясовував, навіщо, коли, як та за скільки відбудеться перехід медіагруп до HD. Ми зверталися по коментарі і до Inter Media Group, але на момент публікації відповідей не отримали.
Навіщо HD каналам і провайдерам?
І телеканали, і провайдери схиляються до ідеї, що HD-версії телеканалів доцільно розвивати у платному сегменті. «Таким чином, в абонентів з’явиться можливість обирати безкоштовний ефірний SD-сигнал або платний HD-сигнал у IPTV, OTT, кабельного або супутникового DTH-провайдера», — каже директор департаменту розвитку мережі мовлення каналу «Україна» Богдан Жданов.
Провайдери сподіваються, що поява HD-версій дозволить їм обґрунтувати перед своїми абонентами вартість пакетів, куди входить більшість загальнонаціональних каналів, які доступні водночас у безкоштовному ефірі. «Ми маємо чітко і зрозуміло пояснити людям, чому тут воно коштує грошей, а там безкошковно. Й одне з таких пояснень — це HD-версія», — вважає генеральний директор провайдера «Тріолан» Вадим Сидоренко.
За словами пана Сидоренка, провайдери обговорювали з медіагрупами кілька можливих варіантів для створення різниці між платним і безкоштовним контентом. Серед них — унікальність пропозиції телеканалів, яких немає в безкоштовному ефірі, а також вилучення реклами. «Але малоймовірно, що хтось прибере з ефіру популярні канали, — каже Вадим Сидоренко. — Зменшення реклами — теж складний варіант. Тому що в такому разі потрібно транслювати в ефірі щось замість неї, а це — зміна сітки мовлення й накладка по рекламних грошах. Тоді групи знову-таки нам піднімуть ціни, щоб ми компенсували недоотримані ними з реклами кошти». Саме тому HD-версія стала найбільш прийнятним варіантом для обох сторін.
Коли можливий запуск HD-версій?
Кабельні провайдери очікують, що це станеться якнайшвидше, бо питання в абонентів щодо доцільності платної пропозиції виникають щодня. Вадим Сидоренко запевняє, що «Тріолану» та іншим великим провайдерам, які надають послуги цифрового кабельного та інтернет-телебачення (DVB-C, IPTV, ОТТ), не потрібно модернізувати свої мережі й саме вони зацікавлені в каналах високої якості. Про курс на розвиток ринку у форматі високої чіткості розказує й директорка з маркетингу компанії «Воля» Вікторія Цомая. Подібна позиція і в провайдера «Ланет».
Проблеми можуть виникнути лише в тих провайдерів, які використовують телевізійний кабель ще й для інших цілей (наприклад, послуги інтернету за технологією DOCSIS), а також для більшості невеликих кабельних провайдерів, які мають виключно аналогові мережі кабельного ТБ.
Тому питання про строки — до медіагруп. Богдан Жданов вважає, що запускати повноцінну HD-версію каналу доцільно після кодування супутникового сигналу медіагруп. «Після кодування ми зможемо вивільнити супутникову ємність для ретрансляції повноцінної HD-версії каналу “Україна” на супутнику, щоб найбільша кількість провайдерів мала можливість ретранслювати HD-канал у своїх мережах», — пояснює він.
Ключовим питанням для запуску нового формату є і якість бібліотеки каналів. Увесь новий контент канали вже знімають в HD. Наприклад, «1+1» ще у 2012 році побудував новий телецентр із технологіями HD Ready. Але частка старого продукту, знятого в SD, в контенті загальнонаціональних каналів іще достатньо висока. Медіаюрист і фахівець із розвитку каналів Андрій Соломаха вважає, що «Інтер» не поспішає переходити в HD тому, що в його ефірі часто йдуть старі фільми, яких просто немає в такій якості. «Найлегше перейти в HD новинним каналам, у яких левова частка ефіру — це студійний продукт, який знімається в HD», — каже він.
Як відбувається перехід?
Тепер канали намагаються переформатувати свій відеопродукт із SD у HD. Цей процес називається «апскейл». Та при цьому, за словами Вадима Сидоренка, якість картинки не надто висока: «Картинку просто витягують на формат HD, але вона залишається в тій самій якості, що й була. Коли 10 % старого контенту таким чином розтягнули, це не страшно. Але якщо половина контенту виглядатиме розтягнутою, тоді, звісно, люди не зрозуміють, у чому сенс HD».
У групі «1+1 медіа» підготовка та накопичення контенту в бібліотеці в обох форматах (SD та HD) триває впродовж двох-трьох років. Тож сьогодні близько 80 % бібліотеки телеканалу вже доступні в HD-якості, повідомив директор із розвитку напрямку pay-TV Ярослав Пахольчук.
«У рамках цього процесу значна частина коштів витрачається на системи зберігання даних (СЗД-сховища), переобладнання тракту мовлення в HD (при проектування телецентру ми у 2012 році одразу заклали на майбутнє підтримку стандарту HD Ready для роботи з відеоконтентом високого розширення), переналаштування аплінку, а також на переформатування контенту в HD», — розповів пан Пахольчук.
Скільки це коштує?
Враховуючи суттєві інвестиції в перехід медіагрупи на HD ($2-2,5 млн), Ярослав Пахольчук вважає, що сума роялті (відрахувань, які провайдери платять телеканалам-правовласникам) за HD-канали для провайдерів зросте. «Проте це буде обґрунтованим і своєчасним», — додає він.
Натомість кабельні провайдери сподіваються на лояльніші умови від медіагруп, адже вартість роялті щороку подвоюється. «Я сподіваюсь, що при плановому (щорічному) підвищенні цін нам не доведеться окремо платити за HD-версію», — каже Вадим Сидоренко. «Надання провайдерам HD-сигналу може дещо пом’якшити черговий ріст цін, надавши додаткові можливості в рамках раніше обумовленого подорожчання», — додає Микола Андрущенко, керівник відділу digital-маркетингу мережі «Ланет».
Питання пакетування та додаткової монетизації HD-версій каналів провайдери зараз обговорюють із медіагрупами. Андрій Соломаха вважає, що додаткову плату за HD було би логічно брати за умови того, що цих версій не буде в цифровому ефірному ТБ (Т2) та на супутнику. На його думку, в цій ситуації медіагрупам було б логічно піднімати ціни для провайдерів усіх технологій до рівня цін для ОТТ-сервісів, які на сьогодні є найвищими: ОТТ платять по 6 гривень із кожного свого абонента за канали кожної з медіагруп, тоді як для провайдерів інших технологій ціни вдвічі дешевші.
На вартість для самого каналу дистрибуції його HD-версії впливає вартість супутникової смуги, яку необхідно збільшити втричі. «Не увесь парк приймачів підтримує HD. Найбільш прагматично і не затратно було б поширювати HD по землі через IP», — додає пан Соломаха. Таку послугу «під ключ» надає Cosmonova.net, вартість поширення сигналу каналу — близько 15 000 гривень на місяць.
Хто зможе дивитися HD?
На сьогодні не в усіх українців є така можливість. Досі велика частина населення має старі кінескопічні телевізори. Проте їх частка за останні п’ять років зменшується.
Директор Індустріального телевізійного комітету (ІТК) Ігор Коваль каже, що ІТК не має даних або іншого інструментарію, щоби точно визначити кількість сімей, що мають можливість переглядати ТБ в HD-якості. Але дані установчого дослідження телевізійної аудиторії свідчать про стабільне зростання кількості сімей, що мають LCD- або плазмові телевізори, більшість із яких здатні приймати HD. З 2014 року їхня кількість зросла з 30 % до 48,7 % по всій Україні, а в містах із населенням понад 50 тис. осіб станом на початок 2019 року 53,9 % телевізійних домогосподарств мають LCD або плазми.
«Відповідно до тих же даних, 85 % сімей, що мають LCD-телевізори, придбали свій останній телевізор менш ніж 10 років тому, вже після запровадження стандарту HDTV, яке почалось у 2005 році. Відповідно, ми розраховуємо, що приблизно 41 % українських телевізійних домогосподарств мають технічну можливість переглядати HD-контент на своїх домашніх телевізорах», — додав Ігор Коваль.
Вложение 4419
За даними дослідницької компанії GfK Ukraine, яка вивчає роздрібні продажі побутової техніки та електроніки, всі нові телевізори та приставки, які продаються в Україні з 2015 року, підтримують формат HD. На ринку присутні телевізори різних форматів: HD Ready, Full HD, Ultra HD/4К. Вони відрізняються роздільною здатністю, від якої залежить чіткість зображення.
Дослідження GfK Ukraine свідчить, що за останній рік майже втричі зросла загальна частка проданих телевізорів (із 10,9 % до 33,9 %). При цьому найбільше зріс попит на телевізори Full HD. А от телевізори Ultra HD/4К стали купувати менше. Та незважаючи на уповільнення темпів продажів таких телевізорів, GfK Ukraine називає їх провідними драйверами технічного оснащення. Наприклад, в Азії виробники взагалі переходять на стандарт 8К. Технології ще чіткішого зображення стають дедалі популярнішими у світі, але в Україні через високу ціну такі пристрої поки ще не мають високого попиту.
Вложение 4420
За даними GfK Ukraine, попит на нові телевізори є в усіх регіонах України. У порівнянні з минулим роком, найстрімкіше зростання продажів відбувається в Києві та в Південному регіоні. Найвища частка продажів — у Центральному / Північному та Західному регіонах.
Вложение 4421
...
...
Хто вже мовить в HD?
Із чотирьох найбільших медіагруп канали в НD-якості у платному сегменті запустила тільки «Медіа Група Україна». Це спортивні канали «Футбол 1» / «Футбол 2». Олександр Ремезовський, директор департаменту дистрибуції платних каналів та медіаплатформ «Медіа Групи Україна» каже, що з кожним роком запитів на HD-контент стає більше, також пожвавлення спостерігається на ринку HoReCa (готельно-ресторанна сфера — у цих закладах, зокрема, дивляться футбольні трансляції).
«Наші HD-канали — це преміальний продукт. Відповідно, й коштують вони на даний момент від 59 грн залежно від технології. Найбільше абонентів до нас підключається в IPTV (“Укртелеком”), OTT (Оll.tv), DTH (Хtra TV). У кабелі — найменше, адже аналоговий кабель не дає змоги технологічно запустити а-ля-карт пакет з HD-каналами (поштучний продаж каналів. — Ред.)», — коментує пан Ремезовський.
За словами Вікторії Цомая, компанія «Воля» почала роботу в категорії HD саме із запуску в цьому форматі телеканалів «Футбол 1» / «Футбол 2» у 2012 році. Після цього у 2014 році компанія запустила п’ять власних каналів кінопоказу «Воля Cine+», три з яких — у HD-якості. «“Воля Cine+ Kids” у лютому 2016 року став першим дитячим українським каналом у форматі HD», — наголосила пані Цомая.
У якості HD виходять новинні канали (наприклад, «112 Україна») та нішеві канали медіагрупи «#Наше медіа». Ба більше, на початку 2019 року група «#Наше медіа» запустила два своїх супутникових телеканали «#Наше Music» і «#Наше HDR» у якості 4К (у партнерстві з операторами телекомунікацій Spаcecom, «Укркосмос» та Cosmonova.net). Результатом цього експерименту, за словами власника групи Андрія Верхоляка, стали нові пропозиції співпраці: «Після запуску тестового мовлення телеканалу “#Наше HDR 4K” ми отримали десятки листів від дистрибуторів, виробників та правовласників контенту із пропозиціями щодо співпраці. Світові медійні компанії не оминули цю подію увагою. Найцікавішу співпрацю бачимо з британською медіакомпанією Sky UK». У продовження компанія готує ще одну технологічну новинку — звукову доріжку об'ємного звуку «#Наше HDR 4K». «Суттєвих затрат на наземну доставку немає. На супутник — так, більший бітрейт вимагає використовувати більше супутникової ємності», — порівняв витрати на створення такого контенту пан Верхоляк.
Андрій Верхоляк запевняє, що HD та 4К-версії — це додаткова послуга для преміум-абонентів без збільшення додаткових затрат. На його думку, в такому контенті зараз зацікавлені всі провайдери (кабельні та IPTV, OTT-сервіси), а споживач за наявності технічної можливості свого телевізора сам обирає формат.
Чи готові українці платити за HD?
У компанії «Воля» вважають, що користувачі готові платити за додаткову якість. «Воля» має у своїх пакетах 20 HD-каналів (це й лінійний контент, і VOD-сервіс). «Контент в HD-якості є більш затребуваним серед наших абонентів. Це один із найбільш швидко зростаючих сегментів у теледивленні», — каже Вікторія Цомая. За її словами, база HD зростає з року в рік у середньому на 25 %. І сьогодні понад 70 % переходів між тарифами здійснюється на HD-лінійку тарифів. У середньому ARPU (середній дохід на одного користувача) абонентів, які дивляться HD-контент, вище на 17–20 %.
«Абонент, який купив сучасний великий телевізор, завжди хоче отримати задоволення від якісної картинки, — вважає Андрій Верхоляк. — Але не маючи можливості переглядати улюблену передачу в лінійному телебаченні в HD, він отримує цю саму програму з якісною картинкою вже в Youtube. Цим ми можемо прив’язувати абонента до ще однієї перевага нелінійного телебачення».
Вадим Сидоренко менш оптимістичний. За його словами, побачити переваги високої якості можуть лише абоненти, які мають телевізори з діагоналлю 50 дюймів і більше: «Більша частина наших (“Тріолану”. — Ред.) абонентів — в аналоговому кабелі, і вони не мають змоги дивитись HD. Тобто ми говоримо про частку абонентів, більшу за 10 %, але потенційно вона не перевищуватиме 50 %».
Чи буде HD в цифровому ефірі?
HD-версії — прерогатива не лише платного сегменту. Нагадаємо, що сім українських телеканалів мають ліцензії на мовлення у стандарті HD в цифровому ефірі Т2 в мережі провайдера «Зеонбуду» (спершу планувалося, що таких каналів буде десять). Це чотири канали Inter Media Group, два канали «Медіа Групи Україна» та один канал із-поза медіагруп. У мультиплексі МХ-1 — «Інтер» та «Україна», у МХ-2 — Zoom та «Індиго ТБ», у МХ-3 — «Мега» та «Піксель», у МХ-5 — Прямий канал.
Поки що жоден із них не мовить у цифровому ефірі в HD. Формат високої чіткості потребує ширшу смугу сигналу: якщо SD — це 2,5 мегабіт у секунду, то HD — це 7,5 мегабіт у секунду. Тобто у смузі «Зеонбуду» замість одного HD-каналу може поміститися три SD-канали.
«Але мова не тільки про збільшення смуги, а й про збільшення коштів на доставку сигналу. Думаю, що тарифи “Зеонбуду” для каналу збільшаться удвічі. Який канал дасть згоду на збільшення оплати, я не знаю. Це питання риторичне, бо до нас ніхто не звертався з бажанням мовити у HD-якості», — зауважив відповідальний секретар Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Олександр Іляшенко. Він наголосив, що мовлення в HD для цих ліцензіатів Нацради є правом, а не зобов’язанням.
Олександр Ільяшенко заперечив інформацію про мовлення в HD-якості інших цифрових каналів (зокрема, в медіа писали про HD-версії каналів «112 Україна» та NewsOne). «Я вже перепитав у “Зеонбуду”, чи вкладаються вони у 2,5 мегабіт у секунду. Кажуть: так. Тобто в них інша технологія, не HD. Якби там була не статика, а футбол, то картинка би посипалась», — повідомив пан Ільяшенко.
З огляду на те, що ніхто з ліцензіатів так і не запустився в мережі «Зеонбуду» в HD, в кожному з мультиплексів залишається можливість додати 4-5 каналів стандартної чіткості (SD). Це може бути або платний пакет, про який думає «Зеонбуд», або додаткові безкоштовні канали, про які може задуматися новий склад регулятора.
Джерело: detector.media
Як ринок платного ТБ хоче отримати 2 млн абонентів безкоштовного супутника. Підсумки ДЕК-2019
Кодування супутникового сигналу має стати основним фактором, що визначатиме зміни на ринку платного телебачення на найближчий рік. Адже третина населення має змінити технологію доступу до перегляду. Медіагрупи готуються до кодування і зважують усі ризики. Провайдери висловлюють стримані очікування. Проблемам ринку платного телебачення було присвячено кілька секцій конференції «Дні електронних комунікацій» (ДЕК). «Детектор медіа» виокремив основні підсумки цих дискусій.
Вложение 4813
Кодування 20 січня 2020 року
Дата кодування супутникового сигналу телеканалів найбільших медіагруп змістилася на початок 2020 року, а саме на 20 січня. Планується, що сигнал розповсюджуватиметься у стандарті MPEG-4, DVB-S2. До цього часу індустрію очікує підготовчий етап. Керівник напрямку платного телебачення групи «1+1 медіа» Ярослав Пахольчук оприлюднив дорожню карту ключових подій.
Травень 2019 – підписання договору про кодування транспортного супутникового сигналу «Зеонбуду». За допомогою супутника провайдер цифрового ефірного телебачення «Зеонбуд» доставляє сигнал телеканалів від своєї головної станції в Києві до передавачів у регіонах. Наразі цей сигнал відкритий на супутнику Astra 4A, і з нього є можливість отримувати доступ до українських телеканалів. Кодування має унеможливити такий доступ. Саме ж кодування транспортного сигналу заплановано на вересень.
Червень 2019 – замовлення понад 600 тис. чіпсетів і тюнерів для прийому закодованого супутникового сигналу абонентами. Раніше до України вже було доставлено 110 тис. тюнерів для декодування супутникового сигналу.
Липень 2019 – формування альтернативного супутникового сигналу для В2В-сегменту. Тобто того сигналу, який зможуть отримувати легальні провайдери-партнери та супутникові платформи. Цей сигнал уже у 2020 році має бути в стандарті MPEG4, DVB-S2.
25 серпня 2019 – старт інформаційної кампанії, спрямованої на користувачів поки що безкоштовного супутникового телебачення. Її завдання – інформувати населення про різні типи технологій перегляду ТБ та залучити максимальну кількість абонентів до переходу в платні технології. Медіагрупи створять окремі версії своїх телеканалів, в ефірі яких виходитимуть ролики про майбутнє кодування та відключення безкоштовного сигналу. Натомість абоненти платних провайдерів не бачитимуть такої реклами.
Вложение 4814
Вересень 2019 – кодування транспортного сигналу «Зеонбуду».
4 листопада 2019 – початок маятникових відключень відкритого сигналу основних каналів медіагруп.
20 січня 2020 року – повне кодування сигналу каналів медіагруп.
«21 січня 2020 року ми побачимо результати», – сказав Ярослав Пахольчук. Він додав, що дуже непокоїться за результати, які складно прогнозувати, адже змінити технологію має третина населення. Пан Пахольчук припустив, що глядачі почнуть переходити на нові технології лише в листопаді.
Наслідки кодування
І все ж медіагрупи намагаються спрогнозувати поведінку абонентів безкоштовного супутникового ТБ (free-to-air). За даними соціологічного дослідження, проведеного в березні 2019 року на замовлення «1+1 медіа» (опитано 1000 абонентів супутникового телебачення віком старше 18 років по всій Україні, за винятком Криму та ООС), 45%, або 2 млн користувачів супутникового ТБ виберуть платний тип підключення, у тому числі: кабель – 18%, IPTV/OTT – 14%, DTH (платні супутникові платформи) – 13%. У цифровий ефір (наразі безкоштовна технологія) перейдуть 27%, а ще 14% залишаться на безкоштовному супутнику.
Вложение 4815
Вложение 4816
На думку аналітиків «1+1 медіа», після кодування кардшерінг (незаконне декодування супутникового сигналу) можна розглядати не як загрозу, а як додатковий потенціал ринку. Адже після того, як українські канали зникнуть з відкритого доступу, користувачі шукатимуть їхній контент та інформацію в інтернеті.
Вложение 4817
За словами Ярослава Пахольчука, індустрія вже інвестувала в кодування на супутнику понад $7,5 млн, зокрема $2,5 млн інвестували медіагрупи, а ще $5 млн – оператори і постачальники обладнання.
Вложение 4818
...
HD як аргумент для платної пропозиції
Після кодування медіагрупи планують посилити різницю між платною та безкоштовною пропозиціями для абонентів. Саме тому впритул до цієї події відбувається запуск HD-версій українських каналів, тобто з кращою якістю картинки та високою чіткістю зображення.
Цього кроку також із нетерпінням очікують провайдери: вони мають пояснити своїм абонентам мотиви підвищення цін на послуги доступу до телебачення, які до кінця 2020 року мають подорожчати удвічі. Генеральний директор «Тріолану» Вадим Сидоренко під час дискусії згадав, що вартість роялті за пакет каналів кожної з медіагруп для провайдерів зросте з 3 грн до 6 грн з абонента. Втім, у групі StarLightMedia уточнили, що підвищення триватиме поступово, і на суму 6 грн можуть вийти до кінця 2020 року.
Скільки коштуватиме для провайдерів HD-версія? Позиція медіагруп щодо цього питання неоднозначна.
StarLightMedia не планує у 2020 році продавати за окрему вартість HD-версії каналів, повідомив комерційний директор дивізіону Digital і PayTV Микола Фаєнгольд: «Вона буде доступна всім нашим партнерам, які мають технології, здатні приймати HD».
Такі ж плани і в «Медіа Групи Україна», зі слів директора департаменту дистрибуції платних каналів та медіаплатформ Олександра Рамезовського.
А от «1+1 медіа» ще не визначилася з ціною на HD.
Представник «Інтер медіа груп», генеральний директор компанії-дистрибутора «Торсат» Денис Васянович був небагатослівним і про перехід на HD сказав: «Плануємо. Єдине – не можу сказати додаткових даних».
Які канали матимуть свої HD-версії у 2020 році?
StarLightMedia планує перевести у високу чіткість СТБ, ICTV та Новий канал. Згодом – М1 та М2. «Щодо каналу “Оце”, то в найближчий час у нас немає планів щодо його переходу в HD-мовлення», – повідомив Микола Фаєнгольд.
«Медіа Група Україна» планує HD-версії «України» та НЛО-TV. Зараз обидва канали тестуються у форматі високої чіткості на супутнику. «Канал “Індиго” поки що не плануємо переводити», – додав Олександр Ремезовський.
«1+1 медіа» у вересні 2019 року планує повноцінний запуск «1+1 HD». А в першому кварталі 2020-го – перехід в HD ТЕТу і «2+2».
«Інтер Медіа Груп» своїх планів не розкриває. Денис Васянович зазначив, що розглядаються різні варіанти. У цієї групи найскладніша ситуація, адже в бібліотеці каналів найбільше старого продукту, знятого не в HD-якості. А переформатування відеопродукту із SD у HD (так званий «апскейл») не дає відповідної якості, яку зможуть побачити абоненти платного телебачення.
Очікування провайдерів від кодування сигналу
Очікування провайдерів від кодування телеканалів на супутнику не надто оптимістичні, хоча дослідження «1+1 медіа» і прогнозує розширення їх абонентської бази на 2 млн нових абонентів.
«Нещодавно, коли був перехід на цифру, усі очікували сплеску, а сплеску ніякого не було. Тому подивимося, боїмося щось казати. Але на індустрію в цілому цей процес вплине позитивно. Стане більше грошей», – вважає маркетинг-директор Megogo Іван Шестаков.
За словами Миколи Фаєнгольда, після відключення аналогового ефірного сигналу лише 10% його глядачів перейшли в сегмент платного телебачення, ще 10% пішли на безкоштовний супутник, решта – в безкоштовний цифровий ефір Т2.
Директор Trinity Олександр Резунов теж згадував про те, що відключення аналогу не привело провайдерам нових абонентів. «Єдине, на що я розраховую, – що користувачі ефірного телебачення не мають такого технічного забезпечення, яким користуються ті, хто дивиться ТБ із супутника. Швидше за все, у супутникових абонентів є нормальні телевізори, і вони зацікавлені в якості», – припустив він.
Директор провайдера «Павутина» Олександр Арутюнян згадав про те, як складно переманювати клієнта з безкоштовної послуги.
Натомість Вадим Сидоренко розглядає ситуацію з кодуванням під іншим кутом зору. На його думку, це не можливість здобути нових клієнтів, а засіб, щоб запобігти втрат існуючих. «Грубо кажучи, вартість роялті медіагруп наступного року збільшиться удвічі – не 3 грн, а 6 грн з абонента. Інші витрати на авторські права у нас такі ж самі, як витрати на всі медіагрупи. Тому авторські права з нового року нам стануть дорожче на 25 грн з абонента. Для того, щоб виділяти на авторські права 50% витрат, варто підвищити тариф на 50 грн. Зараз у нас тариф 70 грн, а потрібно його підняти до 120 грн. При такому підвищенні тарифів у нас може втекти половина абонентів. Тому для нас кодування важливе для того, щоб менше пішло абонентів, щоб їм не було куди йти. Мова не про те, скільки прийде, а скільки піде. Якщо не кодувати, то всі розбіжаться», – зазначив він.
На думку учасників дискусії, після кодування сигналу користувачі супутникового ТБ іще деякий час шукатимуть можливості безкоштовного перегляду супутника, підуть на радіоринки, спробують перепрошити техніку. Та Микола Фаєнгольд запевнив, що декодувати сигнал нелегальним шляхом їм не вдасться: прикладів злому системи умовного доступу Verimatrix, яка використовується для кодування, немає.
Демпінг і справедлива ціна
Збільшення ринку може відбутися лише за відсутності демпінгу та за умови справедливої ціни на послуги – на цьому неодноразово наголошували учасники дискусії. Та яка ціна є справедливою? Для глядачів, провайдерів і медіагруп?
StarLightMedia дослідила рівень цін провайдерів-партнерів і визначила: найдешевший пакет каналів – у кабельних провайдерів в Ужгороді (35 грн) та Києві (40 грн).
Вложение 4819
«У нас часто запитують: чому ви дешево продаєте? Тому що в деяких регіонах дуже низька вартість пакетів. Наша позиція наступна: якщо ви (провайдери) вважаєте, що в певному регіоні певний кабельний оператор демпінгує, давайте про це знати. Бо якщо він демпінгує, то в чомусь обманює нас. Ми готові підтримувати чесних партнерів, з якими ми будуємо ринок», – зазначив Микола Фаєнгольд. А Ярослав Пахольчук узагалі закликав провайдерів повідомляти про демпінг: «Стукатництво – це добре».
Які ж пакети найчастіше купують абоненти провайдерів? Учасники дискусії відзначали зростання попиту на найдорожчі та середні пакети.
Наприклад, у Megogo, за словами Івана Шестакова, найпопулярнішим є пакет за 97 грн: його передплачують 55% абонентів. У нього входять національні, регіональні та деякі іноземні канали, а також можливість користування бібліотекою VOD без західних серіалів. Найдешевшим пакетом за 47 грн користуються 13% абонентів. Але Megogo не продає його як окрему пропозицію, а пропонує абонентам, які хочуть залишити сервіс. Найдорожчий пакет за 197 грн передплачують 30% абонентів.
«Найбільше зростає кількість абонентів найдорожчого пакету. У середньому за рік кількість користувачів подвоюється. Це відбувається за рахунок зростання бібліотеки VOD. Також ми бачимо для себе можливість для підвищення вартості середнього пакету», – зазначив Іван Шестаков.
У Trinity вартість пакетів така ж сама. За словами Олександра Резунова, на тарифі 47 грн «сидить» не більше 30% абонентської бази, решта передплачує пакет за 97 грн. Також він відзначив зростання попиту на найдорожчий пакет, але не таке стрімке, як у Megogo. На попит, зокрема, вплинула трансляція серіалу «Гра престолів».
Вложение 4820
Який відтік абонентів після підвищення цін? Це питання цікавило представників StarLightMedia під час дискусії учасників проекту «Академія росту 2019 року», який група створила для підтримки провайдерів-партнерів. Прогнози, які лунали під час дискусії, варіювалися від 4% до 9% абонентів.
Так, представник «Інфотрафіку» Ігор Хлюпін розказав, що абоненти підключали послугу доступу до ТБ зазвичай у пакеті з інтернетом: «В один момент я запровадив плату за телебачення. Відсоток відмов склав 4%, вони відмовилися від ТБ, але не відмовилися від інтернету».
За спостереженнями Олександра Арутюняна з «Павутини», абоненти з більшим розумінням ставляться до підвищення цін на інтернет, ніж на контент. «Середній чек зростає, але не за рахунок телебачення», – додав він.
Вадим Сидоренко згадав історію з підвищенням вартості пакету «Тріолану» з 15 грн до 50 грн. Тоді послугами «Тріолану» перестали користуватися 9% абонентів. А от підвищення з 50 грн до 70 грн призвело до відтоку лише 5% користувачів.
Яка оптимальна вартість роялті? Під час дискусій на ДЕК провайдери нарікали на зависоку вартість прав на контент, яку вони сплачують як українськими медіагрупам, так і іноземним правовласникам. При цьому лунала думка, що працювати з українськими медіагрупами легше, бо вони більш прогнозовані і борються з піратством, тоді як дистрибутори іноземних каналів не завжди в змозі захистити свій контент.
У структурі витрат «Павутини» відрахування правовласникам (роялті) становить 80%, у «Тріолану» – 50%, в «Інфотрафіку» – 60-70%, у Trinity – 70%, а в Megogo – 80-90%. Прийнятною провайдери вважають вартість прав на рівні 20-30% усіх витрат провайдера.
Фото: Facebook ДЕК, слайди з презентацій
Джерело: ДМ
Українська медіаспільнота просить Єврокомісію накласти санкції на всі російські телеканали
Українська медіаспільнота просить Єврокомісію накласти санкції на всі російські телеканали. Відповідного відкритого листа було адресовано Урсулі фон дер Ляйен, президенту Європейської комісії, та Вєрі Йоуровій, Віце-президенту Європейської комісії.
Так, провідні медіагрупи України — 1+1 media, StarLight Media, Медіа Група Україна, Inter Media Group, Міністерство культури та інформаційної політики, ГО «Детектор медіа» та інші обʼєднали зусилля та звертаються з проханням:
Накласти санкції на всі російські телеканали, що мають покриття через супутник чи будь-яку іншу технологію, та заборонити їхнє розповсюдження на території ЄС;
Замість російських телеканалів рекомендувати провайдерам вмикати українське телебачення, яке зараз мовить марафон «Єдині новини» в тому числі англійською мовою. Міжнародна спільнота повинна мати безперебійний доступ до обʼєктивної та чесної інформації про події в Україні.
«Російські телеканали у своїх багаточисельних сюжетах виправдовують війну РФ в Україні, приховують реальні масштаби військових дій та своїх же втрат, дискредитують владу України та міжнародних партнерів, нівелюють такими діями демократичні цінності та принципи, ставлять під сумнів свободу слова як основу європейських цінностей, а також генерують величезну кількість фейків, вводячи таким чином в оману глядачів не лише на території РФ, а і у ЄС та США. Більше того, росіяни, які проживають як на території РФ, так і за її межами, орієнтуються на інформацію, що розповсюджується російськими медіа, у зв’язку з чим фактично позбавлені доступу до обʼєктивної інформації чи бодай альтернативної точки зору.
Важливим кроком у напрямку зменшення впливу російської пропаганди, яка побудована на мові ворожнечі та дезінформації, стало вимкнення мовлення каналів RT та Супутник на території західної та східної Європи і західної частини РФ. Проте вплив інших контрольованих державою-агресором каналів, що досі присутні на європейських супутниках, — RT News, RTR Planeta, Rossiya 24, NTV Mir, Soyuz, 8 kanal International, Pobeda International, 1 Kanal Europa, RT France, — також несе руйнівний ефект для інформаційної безпеки всього світу, адже редакційна політика таких каналів повністю контролюється державою, через що зазначені медіа виступають рупорами російської пропаганди. Водночас, не всі європейські компанії поспішають припиняти співпрацю з російськими контрагентами в галузі розповсюдження зазначених російських пропагандиських медіа, як це робить зараз практично весь цивілізований світ», — йдеться у відкритому листі.
Водночас, автори листа закликають усіх небайдужих журналістів, представників громадських організацій, медіаспільноти з усього світу доєднуватися до підписантів відкритого листа. Зробити це можна, надіславши відповідний запит на пошту [email protected].
https://www.youtube.com/watch?v=3j9E-y9dbLM
Джерело: itc.ua